Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя: Вербицька О.В. Судді: Бившева Л.І. Маринчак Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 р.

у справі № 804/1470/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Зоряна"

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Зоряна" (далі - позивач, ТОВ АФ "Зоряна") звернулось до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Новомосковська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 19 грудня 2013 року № 0003092201, від 19.12.2013 року № 0003082201, від 18.12.2013 року № 0009331703.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Новомосковська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Новомосковською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ АФ "Зоряна" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2012 р. по 30.04.2012 р., за результатами якої складено акт № 251/221/25011453 від 21.08.2012 р.

Також відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт № 504/221/250011453 від 15.11.2013р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, оскільки підприємством не включено до складу податкових зобов'язань отриману передплату від ПАТ "МЗВКК" та ФОП ОСОБА_4 за сільгосппродукцію всього у сумі 899484,2 грн.; пункту 2.11, пункту 3.1, абзацу 3 пункту 3.4, пункту 7.39. та пункту 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) , проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа; п.119.2 ст. 119, п. 164.1, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, що призвело до порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 789778,39 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема: форми "Р" від 19.12.2013 р. № 0003092201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1124354,80 грн., з яких: основний платіж - 899483,80 грн. (збільшення), штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 224871,00 грн.; форми "С" від 19.12.2013 р. № 0003082201, яким застосовано до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 4601838,40 грн.; форми "Р" від 18.12.2013 р. № 0009331703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 987732,99 грн., з яких: основний платіж - 789778,39 грн. (збільшення), штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 197954,60 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що позивачем реально здійснювалися господарські операції з контрагентами, що підтверджено первинними документами.

Суд касаційної інстанції не може повністю погодитися з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ АФ "Зоряна" з податку на додану вартість на 1124354,80 грн. ґрунтується на тому, що позивачем не включено до складу податкових зобов'язань отриману передоплату за с/г продукцію від контрагентів-покупців - ПАТ "МЗВКК" та ФОП ОСОБА_4

Крім того, між позивачем та ПП "Порада СВ" та ТОВ "Ньюмакс-Україна" було укладено низку угод щодо придбання товарів, які необхідні для здійснення сільськогосподарської діяльності (культиватори, сіялки, запчастини, дизельне пальне та інше) на загальну суму 4601838,40 грн. При цьому з метою здійснення цих закупівель директору ТОВ АФ "Зоряна" було здійснено видачу готівкових коштів під звіт.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що судам попередніх інстанцій, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження договорів, укладених позивачем, первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дослідженню судами підлягала перш за все реальність операцій позивача, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки обставинам, встановленим в ухвалі Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 р. у справі № 179/2178/14-к про закриття кримінального провадження, в частині реальності господарських операцій між ПП "Порада СВ", ТОВ "Ньюмакс-Україна" та ТОВ АФ "Зоряна".

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214- 215, 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2.Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015 р. скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .