Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним подання заступника прокурора м. Севастополя на вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого: 1) вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від 8 червня 1999 року за ч.2 ст. 140 КК України на один рік позбавлення волі з застосуванням ст. 45 КК України; 2) вироком цього ж суду від 12 липня 2000 року за ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 145, із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільненого 3 вересня 2002 року умовно – достроково на один рік шість місяців п’ятнадцять днів,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, ч.1 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі, ч.3 ст. 357 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено чотири роки позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у грудні 2004 року та у період з лютого по жовтень 2006 року вчинив ряд умисних злочинів.

Зокрема, ОСОБА_1 повторно в кінці грудня 2004 року у нічний час доби у АДРЕСА_11, проник в гараж ОСОБА_2, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 700 грн.

Він же у стані алкогольного сп’яніння 18 лютого 2006 року приблизно о 15 год. у м. Севастополі на кінцевій зупинці маршруту громадського транспорту № 109 по проспекту Перемоги шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_3 шкіряну папку з паперами, заподіявши потерпілому шкоду на суму 90 грн. Цього ж дня о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 повторно біля ресторану "Вікторія" по проспекту Перемоги у м. Севастополі шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_4 гаманець вартістю 220 грн.

У кінці лютого 2006 року ОСОБА_1 у нічний час доби у дворі будинку АДРЕСА_1 повторно проник у сарай ОСОБА_5, звідки таємно викрав майно потерпілого на загальну суму 600 грн. У той же спосіб він у квітні 2006 року повторно заволодів майном на загальну суму 800 грн. ОСОБА_6, проникнувши до її сараю потерпілої у дворі будинку АДРЕСА_2.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1 12 квітня 2006 року у період часу з 17 до 21 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3, без мети збуту незаконно придбав, виготовивши шляхом хімічної реакції, особливо небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину вагою не менше 0,229 грам, частину якого вжив, а решту зберігав у себе в квартирі для власного вживання.

У травні 2006 року ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння повторно шляхом вільного доступу через відкриті двері проник до квартири АДРЕСА_4, звідки таємно викрав телевізор "Самсунг" CS – 21N11 вартістю 1200 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_10. матеріальну шкоду на вказану суму.

У червні 2006 року у нічний час доби ОСОБА_1 повторно проник у сарай, що розташований у дворі будинку АДРЕСА_5 і який належить ОСОБА_7., звідки таємно викрав майно останнього на загальну суму 800 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 у червні 2006 року у нічний час доби повторно, зламавши замки, проник до побутового приміщення, розташованого між 4-5 корпусом другого поверху будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав майно ОСОБА_8, а саме одяг вартістю 650 грн.

Він же у період часу з 15 серпня по 15 вересня 2006 року у нічний час доби повторно, зламавши двері майстерні біля будинку АДРЕСА_7, проник до неї й таємно викрав майно ОСОБА_9. загальною вартістю 710 грн.

У період часу з 20 по 25 серпня 2006 року ОСОБА_1 у нічний час повторно, проникнувши через відкрите вікно у комору ОСОБА_11., яка знаходиться на третьому поверсі між третім та четвертим корпусом будинку АДРЕСА_6, таємно викрав майно потерпілого на суму 850 грн.

ОСОБА_1 у період часу з 2 по 9 вересня 2006 року повторно, проникнувши до дачного будинку на ділянці НОМЕР_1 СОТ "Сапун - гора" у м. Севастополі, таємно викрав майно ОСОБА_12. на суму 2427 грн. 50 коп., а в період часу з 15 вересня по 15 жовтня 2006 року, приникнувши до майстерні будинку АДРЕСА_8, - майно ОСОБА_13. на суму 790 грн.

24 вересня 2006 року приблизно о 12 год. 15 хв. у стані алкогольного сп’яніння ОСОБА_1 в районі будинку АДРЕСА_9 повторно шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_14 мобільний телефон "Соні Еріксон Т- 209" та інше майно на суму 355 грн.

В кінці вересня 2006 року у нічний час доби ОСОБА_1 повторно проник до сараю у дворі будинку АДРЕСА_10, звідки таємно викрав майно ОСОБА_15. на загальну суму 580 грн.

Він же 5 жовтня 2006 року з 22 год. 00 хв. до 22 год. 30 хв. поблизу будинку № 92 по вул. Горпищенко у м. Севастополі з автомобіля "Форд – транзит", державний номер НОМЕР_2, таємно викрав майно ОСОБА_16. на суму 1750 грн., а 22 жовтня 2006 року з 4 до 6 год. – з автомобіля ВАЗ – 2101, державний номер НОМЕР_3, на тій же вулиці викрав майно ОСОБА_17. на суму 1750 грн. та незаконно заволодів його документами – громадянським паспортом, військовим квитком, свідоцтвом про народження, водійським посвідченням та генеральною довіреністю на вказаний автомобіль.

За змістом касаційного подання прокурор, посилаючись на істотні порушення судом вимог кримінально – процесуального закону, а саме, наявність у матеріалах справи непідписаної суддею постанови про об’єднання кримінальних справ в одне провадження, безпідставне посилання у вироку на докази, які у судовому засіданні не досліджувалися, а також м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів уважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора в касаційному поданні про те, що призначене ОСОБА_1 покарання, не відповідає ступені тяжкості вчинених ним злочинів та його особі внаслідок м’якості, ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цих вимог закону належним чином не враховано судом при призначенні засудженому покарання.

Зокрема, посилання у вироку на ступінь тяжкості вчинених злочинів є формальним і не відповідає обставинам справи, оскільки, призначивши ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України покарання, наближене до мінімальних меж санкцій цих статей, суд не взяв до уваги, що відповідно до ст. 12 КК України ці злочини є тяжкими, а також інші обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, кількість епізодів та тривалість злочинної діяльності засудженого, який, як визнано судом, у грудні 2004 року та протягом лютого – жовтня 2006 року вчинив 18 епізодів незаконного заволодіння чужим майном.

Обґрунтовуючи розмір призначеного ОСОБА_1 покарання, суд також визнав обставиною, що пом’якшує покарання, - щире каяття.

Однак згідно зі ст. 66 КК України щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалась. Даних про таку оцінку ОСОБА_1 своїх дій у матеріалах справи немає.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 після відбування покарання не став на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується негативно, жебракує, систематично зловживає спиртними напоями, ряд злочинів, як установив суд, вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами касаційного подання про те, що строк призначеного засудженому покарання за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та за сукупністю злочинів не сприятиме його меті – виправленню засудженого та запобіганню вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами, а тому є явно несправедливим внаслідок м’якості.

Окрім того, доречними є доводи касаційного подання про наявність істотних порушень вимог кримінально – процесуального закону, які допустив суд першої інстанції.

Так, перевіркою матеріалів справи встановлено, що в ній міститься постанова від 2 березня 2007 року про об’єднання кримінальних справ в одне провадження, не підписана суддею, який розглядав цю справу.

Також суд, встановивши порядок дослідження доказів по справі, передбачений до ч.3 ст. 299 КПК України, усупереч вимог ст. 323 КПК України, обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_1, крім його показань послався на ряд інших доказів, які у судовому засіданні не досліджувалися.

У зв’язку з наведеним вирок суду та зазначена постанова відповідно до ст. 398 КПК України підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Одночасно підлягає скасуванню й постанова попереднього розгляду від 2 березня 2007 року, якою призначено до розгляду кримінальну справу, об’єднану в одне провадження незаконною постановою.

При новому розгляді кримінальної справи суд має ретельно перевірити зібрані в справі докази, дати їм належну оцінку й при доведеності винності ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих злочинів призначити йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора м. Севастополя задовольнити.

Вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 жовтня 2008 року та постанови цього ж суду від 2 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд зі стадії попереднього розгляду.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без змін – тримання під вартою.