Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 12 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, його захисника – адвоката ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 на вирок апеляційного суду Луганської області від 18 червня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

1971 року народження, громадянина України, судимого:

- 25.03.1990 року Лисичанським міським судом за ст.ст. 94, 140 КК України 1960 року на 10 років позбавлення волі,

- 22.08.2008 року апеляційним судом Луганської області за ч.1 ст. 121, ч.4 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі,

засуджено за п.п.7, 13 ч.2 ст. 115 КК України на довічне позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів призначено у виді довічного позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 100000 грн; на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Луганській області судові витрати в сумі 2629 грн. 63 коп.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 23.09.2007 року приблизно о 00 год. 40 хв., будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, знаходячись біля магазину "Морозко" по вул.Калініна, 116-а у м.Лисичанську Луганської області, з хуліганських мотивів вчинив умисне вбивство ОСОБА_3, здійснивши в нього постріл з близької відстані з невстановленої зброї, що пристосована для пострілу мисливськими набоями. Від отриманого поранення лівого плеча та лівої легені, що ускладнилися гострою крововтратою, в той же день Буцик помер у лікарні м.Лисичанська.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_2 просять вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на те, що він засуджений необґрунтовано за злочин, якого не вчиняв. Під час судового розгляду було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки його було видалено із залу судового засідання;

- потерпіла ОСОБА_3 звертається з аналогічним проханням, при цьому зазначає, що на її думку, вбивство її чоловіка вчинено на замовлення, а замовник не встановлений.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Кривов`яза Я.І., який вважав, що вирок необхідно залишити без зімни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, а вирок суду скасуванню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 з хуліганських мотивів ґрунтується на доказах, що були досліджені в судовому засіданні.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, пояснили про обставини вбивства ОСОБА_8 невідомим чоловіком у їхній присутності біля магазину "Морозко" у м. Лисичанську в ніч з 22 на 23 вересня 2007 року.

Згідно з протоколом огляду місця події на асфальті біля магазину "Морозко" по вул.Калініна у м.Лисичанську виявлено автомобіль ВАЗ-2109 та біля нього плями, схожі на кров (т.1 а.с.3-7).

З показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві убачається, що 23.09.2007 року ОСОБА_1 повідомив його про те, що вбили ОСОБА_8 і запитав, де можна знайти гроші, щоби виїхати до Росії, а наступного дня ОСОБА_1 сказав, що це він вчинив умисне вбивство ОСОБА_8 (т.1 а.с.134).

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що приблизно у червні 2007 року за місцем проживання ОСОБА_12 він бачив ОСОБА_1, біля якого лежав предмет, схожий на рушницю, який був замотаний у мішок. Згідно з протоколом впізнання по фотокартках ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_1 як особу, яку він у червні 2007 року бачив у ОСОБА_12 (т.1 а.с.155-157).

З показань свідка ОСОБА_12 на досудовому слідстві убачається, що приблизно у червні 2007 року ОСОБА_1 у його гаражі виготовив обріз з мисливської рушниці, частини стволу та прикладу він викинув у яр неподалік його будинку (т.1 а.с.171-174, 200-201).

Свої показання ОСОБА_12 підтвердив на очній ставці з ОСОБА_1 (т.2 а.с.25-26).

Згідно з протоколом огляду місця події у яру поблизу будинку №31 по вул.Орловській у м.Лисичанську виявлено дерев`яний предмет та металеву трубку, схожі на частину приклада та ствола рушниці (т.1 а.с.162-163).

Свідок ОСОБА_13 на досудовому слідстві пояснила, що з серпня 2007 року ОСОБА_1 жив у неї у флігелі. Приблизно на початку вересня 2007 року вона бачила, як він пішов до яру, та чула звук пострілу. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся, в руках у нього був обріз мисливської рушниці (т.1 а.с.180-181). Свої показання ОСОБА_13 підтвердила під час очної ставки з ОСОБА_1 (т.2 а.с.23-24).

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що на початку липня 2007 року на прохання ОСОБА_15 він передав ОСОБА_1 мисливську рушницю, яку знайшов у 1996 році і зберігав на насосній станції м.Привілля, де працював. Згідно з протоколом пред`явлення особи по фотокартках для впізнання ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_1 як особу, якій він передав свою мисливську рушницю (т.1 а.с.192-193). З протоколу пред`явлення предметів для впізнання видно, що ОСОБА_14 у предметах, які було знайдену у яру по вул.Орловській, впізнав частину приклада та ствола своєї рушниці (т.1 а.с.188-191). Згідно з протоколом огляду за місцем проживання ОСОБА_14 було вилучено частину повсті з отворами, які залишилися після виготовлення пижа, 4 гільзи 16 калібру від мисливської рушниці, мішок з саморобною картеччю (т.1 а.с.194) .Згідно з висновками судово-балістичної експертизи гільзи, які було вилучено під час огляду місця вчинення вбивства ОСОБА_8, є частинами набоїв до гладкоствольної мисливської зброї 16 калібру. Пижі, виготовлені з повсті, яку було вилучено під час огляду за місцем проживання ОСОБА_14, виготовлялися для гладкоствольного мисливської зброї 12 калібру, але могли використовуватися і для такої зброї 16 калібру. Картеч, що було вилучено у ОСОБА_14, а також під час огляду місця вчинення злочину та трупа ОСОБА_8, виготовлено одним і тим же способом з одного і того ж матеріалу. Металева трубка та частина дерев`яного шматку були частинами ствола та ложа мисливської рушниці 16 калібру (т.1 а.с.223-226, 241-243). Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи, пиж, який був вилучений з місця вчинення злочину, міг бути виготовлений з шматку повсті, який було вилучено у ОСОБА_14, оскільки вони співпадають за складом волокон (т.2 а.с.152-154).

З показань свідка ОСОБА_15 убачається, що влітку 2007 року на прохання ОСОБА_1 він попросив ОСОБА_14, щоби той віддав йому свою мисливську рушницю. Останній виконав його прохання, рушницю ОСОБА_14 ОСОБА_1 не повернув.

Свідок ОСОБА_16 на досудовому слідстві пояснювала, що була співмешканкою ОСОБА_1, але з серпня 2007 року він з нею не проживав. У вересні 2007 року після вбивства ОСОБА_8 ОСОБА_1 разом з нею поїхав до Москви, а потім до Тобольська, де 9 листопада 2007 року був затриманий працівниками міліції (т.2 а.с.17-18, 77-79).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 настала від вогнепального дробового поранення лівого плеча, лівої легені, які ускладнилися гострою внутрішньою та зовнішньою кровотечею (т.1 а.с.62-63).

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждав і не страждає, під час вчинення інкримінованого діяння міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував.

Оцінивши ці та інші докази по справі суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_8 та його дії правильно кваліфіковано за п.п.7, 13 ч.2 ст. 115 КК України. Оскільки судом встановлено, що злочин вчинено безпричинно, на очах у сторонніх осіб на вулиці біля магазину, правильно визначено його мотив як хуліганський. З матеріалів справи убачається, що органом досудового слідства і судом вживалися заходи для перевірки можливої причетності інших осіб та іншого мотиву цього злочину, але довести це не вдалося. Натомість ця обставина не є підставою для сумнівів у вчиненні вбивства ОСОБА_8 саме ОСОБА_1 Зміні показань свідками ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_10 суд надав правильної оцінки у вироку і дійшов до висновку, що правдивими були їх показання на досудовому слідстві, оскільки даних про те, що ці докази було отримано незаконним шляхом, немає. Крім того, вони узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі.

Доводи захисника засудженого про порушення під час судового розгляду права на захист ОСОБА_1 не можна визнати переконливими, оскільки з протоколу судового засідання убачається, що останній неодноразово порушував порядок засідання, на зауваження головуючого не реагував, був попереджений про можливість видалення із залу судового засідання, але продовжив зазначені дії, тому у відповідності з вимогами ст. 272 КПК України за ухвалою суду був видалений із залу судового засідання на весь час судового розгляду справи.

Покарання засудженому обрано з урахуванням вимог ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним про його особу, всім обставинам справи. Оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за злочини проти життя та здоров`я людини, суд правильно дійшов до висновку про неможливість його виправлення та його виключну небезпечність для суспільства і призначив покарання у виді довічного позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

вирок апеляційного суду Луганської області від 18 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого, його захисника та потерпілої – без задоволення.