Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2008 року

ОСОБА_1,

29 лютого 1960 року народження, на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 липня 2008 року приблизно о 13 год. біля ПТУ № 50 по вул. Чайкіної, 17 у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області у невстановленої слідством особи незаконно придбав 8 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який приніс до себе в автомобіль ВАЗ - 2101, державний номер НОМЕР_1, й з метою подальшого збуту та особистого вживання став незаконно зберігати.

Продовжуючи злочинну діяльність, того ж дня ОСОБА_1 у період з 14 год. 20 хв. до 14 год. 40 хв. біля будинку № 10 по вул. Чіатурській у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області незаконно збув ОСОБА_2 3 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.

Окрім того, 22 липня 2008 року у період часу з 15 год. 10 хв. до 16 год. під час обшуку автомобіля ВАЗ - 2101, державний номер НОМЕР_1, яким ОСОБА_1 незаконно перевіз особливо небезпечний наркотичний засіб від ПТУ № 50 на вул. Чайкіної, 17 до будинку № 10 по вул. Чіатурській у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, працівники міліції виявили медичний шприц з рідиною, яка відповідно до висновку судово – хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом – опієм ацетильованим вагою 5 мл., що у перерахунку становить 0, 19 г, який ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав з метою збуту.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неправильну кваліфікацію дій за ч. 2 ст. 307 КК України з огляду на те, що його обвинувачення у збуті наркотичного засобу є недоведеним, ґрунтується на недопустимих доказах, просить судові рішення змінити й перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 309 КК України та пом’якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України. Вказує на істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону під час досудового слідства, а також на порушення судом вимог ч. 3 ст. 299 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який просив змінити судові рішення щодо ОСОБА_1 й кваліфікувати епізод незаконного придбання, зберігання та перевезення особливо наркотичного засобу для власного вживання за ч. 1 ст. 309 КК України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів уважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Указані вимоги закону судом не виконані.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що вирішуючи питання щодо обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, та порядку їх дослідження, суд, дійшовши до переконання, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються, за клопотанням прокурора, з яким погодилися інші учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів по справі.

Разом із тим, як убачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 не визнавав себе винуватим у придбанні наркотичних засобів з метою збуту, стверджуючи, що придбав їх для власного вживання, а збути його частину вирішив після того, як до нього звернувся ОСОБА_2

Окрім того, суд встановив у вироку, що ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав 8 мл опію ацетильованого як з метою подальшого збуту, так і для власного вживання, з яких 3 мл збув ОСОБА_2, а решту 5 мл у нього вилучили при обшуку автомобіля. Цю кількість наркотичного засобу, як визнав суд, ОСОБА_1 також зберігав з метою збуту.

Отже, прийшовши до висновку про придбання ОСОБА_1 всієї кількості наркотичного засобу не лише з метою збуту, а й для особистого вживання, суд не визначив, яку його кількість він придбав для себе, і всі дії ОСОБА_1 кваліфікував лише за ч.2 ст. 307 КК України, чим допустив суперечності між встановленими обставинами справи та юридичною оцінкою вчиненого засудженим діяння.

Таким чином, обмежившись при проведенні судового слідства лише допитом підсудного, який визнав винність частково і оспорював фактичні обставини справи, не перевіривши заперечень ОСОБА_1 проти обвинувачення, суд допустив порушення вимог кримінально – процесуального закону, яке відповідно до ст. 370 КПК України є істотним. Тому судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, який належить провести з додержанням вимог чинного законодавства, а також розглянути й перевірити доводи засудженого у касаційній скарзі про недопустимість доказів, пов’язаних із проведенням оперативної закупки наркотичного засобу, й постановити законне рішення.

Що ж стосується доводів засудженого про порушення його права на захист, то вони є необґрунтованими.

В матеріалах справи є дані про те, що під час досудового слідства ОСОБА_1 роз’яснювалося право мати захисника, однак він відмовився від його участі, зазначивши про це у відповідному протоколі, а також заявив про свою відмову від участі захисника у суді першої інстанції.

На підставі наведеного й, керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити без змін – тримання під вартою.