Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Одеської області на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше не судиму,

засуджено:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.;

- за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 19 червня 2007 р. вона за попередньою змовою з невстановленою слідством особою з метою підроблення довідки про заробітну плату від імені дирекції ТОВ "Біодес-2007" та її подальшого використання передала зазначеній невстановленій слідством особі свій паспорт громадянина України та ідентифікаційний код для внесення в довідку своїх анкетних даних. Після цього ОСОБА_1 надала завідомо підроблений документ: довідку про розмір її заробітної плати № 52 від 12.062007 р., видану від імені ТОВ "Біодес-2007", на якому засуджена не працювала, у відділення № 51 Південного головного регіонального управління ЗАТ КБ "Приватбанк" за адресою: м. Одеса, вул. Шмідта, 24, з метою заволодіння чужим майном за попередньою змовою групою осіб шляхом обману, а саме: з метою отримання кредиту в сумі 7 000 грн. На підставі завідомо підробленого документу між ОСОБА_1 та Південним ГРУ ЗАТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір, відповідно до якого їй було видано пластикову картку з лімітом 7 000 грн. Знявши з карткового рахунку ці кошти, засуджена поділила їх із невстановленою особою, у результаті чого Південному ГРУ ЗАТ КБ "Приватбанк" було завдано матеріальну шкоду у розмірі 7 000 грн.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні заступник прокурора Одеської області просить вирок суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суд, кваліфікувавши дії підсудної за ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 358 КК України, у мотивувальній частині вироку не зазначив таку кваліфікуючу ознаку її дій як пособництво в підробці документів, а також всупереч вимогам ч. 3 ст. 72 КК України не прийняв рішення про самостійне виконання покарання у виді штрафу, призначеного за ч. 3 ст. 358 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, вважав, що вирок необхідно змінити, перекваліфікувати дії засудженої з ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України на ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та призначити їй за цим законом покарання в межах санкції цієї частини статті, у решті вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, який не оспорюється в касаційному поданні, про доведеність винуватості ОСОБА_1 у використанні завідомо підробленого документа та заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, і правильно кваліфікував ці дії за ч. 3 ст. 358 та ч. 2 ст. 190 КК України відповідно.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою з метою підроблення документа – довідки про заробітну плату – передала цій особі свій паспорт та ідентифікаційний код для внесення їх даних у довідку.

Органами досудового слідства зазначені дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні документа за попередньою змовою групою осіб.

Як правильно зазначено у касаційному поданні прокурора, кваліфікуючи у мотивувальній частині вироку дії засудженої за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України, суд не зазначив таку кваліфікуючу ознаку її дій як пособництво у підробленні документа.

Крім цього, суд не звернув увагу на те, що за змістом ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 27 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його вчинили декілька (два або більше) співвиконавців, тобто осіб, які безпосередньо вчинили злочин (виконали об’єктивну сторону складу злочину), передбачений КК України (2341-14) . Кваліфікувати дії особи як пособництво у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб можна тоді, коли особа порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину двома або більшою кількістю співвиконавців, які до початку злочину домовилися про його вчинення.

Як встановив суд, ОСОБА_1 не вчиняла дій з підроблення довідки про заробітну плату, а лише своїми діями сприяла вчиненню цього злочину невстановленою слідством особою, яка діяла самостійно, тому колегія суддів вважає за необхідне вирок суду щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати її дії з ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України на ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні документу, яке видається підприємством і надає права, з метою його використання, та призначити їй за цим законом покарання у межах санкції цієї частини ст. 358 КК України, врахувавши встановлені у вироку обставини, які пом’якшують покарання, особу засудженої та тяжкість вчинених нею злочинів.

Посилання прокурора на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає безпідставним.

Суд визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, тоді як ч. 3 ст. 72 КК України, на яку посилається прокурор у касаційному поданні, передбачено самостійне виконання основного покарання у виді штрафу в разі застосування судом повного або часткового складання призначених покарань. Перешкод для поглинення покарання у виді штрафу більш суворими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів кримінальний закон не містить.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2008 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України на ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України та призначити за цим законом покарання 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України і ч. 3 ст. 358 КК України, призначити ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і покладенням на неї передбачених ст. 76 КК України обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.