Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 12 листопада 2009 року матеріали справи за касаційною скаргою судді Фінагєєва В.О. на окрему ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 9 грудня 2008 року.

Вироком Печерського районного суду м.Києва від 4 вересня 2008 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі. На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 26 березня 2008 року та остаточно визначено 2 роки 6 місяців обмеження волі.

Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 9 грудня 2008 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд. Крім того, апеляційним судом винесено окрему ухвалу від 9 грудня 2008 року на адресу голови Печерського районного суду м.Києва для вжиття відповідних заходів реагування щодо судді Фінагєєва В.О. у зв`язку з істотним порушенням останнім вимог кримінально-процесуального законодавства при постановлені вироку.

У касаційній скарзі суддя Фінагєєв В.О. порушує питання про скасування окремої ухвали, посилаючись на її незаконність та необгрунтованість. Вказує на те, що при розгляді справи щодо ОСОБА_1 з його боку не було допущено таких істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які давали б підстави для винесення окремої ухвали, наводячи відповідні доводи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні такої слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 380 КПК України, апеляційний суд за наявності підстав, передбачених ст. 23-2 КПК України, виносить окрему ухвалу у якій може звернути увагу відповідних посадових осіб на факти порушення закону при розслідуванні та розгляді справи судом першої інстанції.

Висновки апеляційного суду про допущення суддею Фінагєєвим В.О. під час судового розгляду справи щодо ОСОБА_1 істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що призвело до скасування вироку, грунтуються на законі та матеріалах справи.

Апеляційний суд в окремій ухвалі правильно зазначив про порушення місцевим судом вимог ст. 277 КПК України, обгрунтувавши своє рішення тим, що постанову прокурора про зміну обвинувачення в суді не вручено неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 та його законному представнику ОСОБА_3, а також їм не роз`яснено право підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання, судом не роз`яснено підсудному ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 263 КПК України.

У рішенні апеляційного суду також вірно вказано про те, що прокурор за згодою сторін оголосив лише резолютивну частину обвинувального висновку і у протоколі судового засідання нічого не зазначено про зміну обвинувачення в суді. Після цього, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле та свою винність у вчиненому визнає повністю, хоча залишилось незрозумілим у вчиненні якого саме злочину (ч.2 ст.15, ч.1 ст.186 чи ч.1 ст.190).

Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу на порушення місцевим судом вимог ч.3 ст. 299 КПК України, пославшись на те, що підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину (невідомо якого) не визнав та конкретні показання про обставини його вчинення не дав. За таких обставин мова не може йти про те, що ОСОБА_1 не оспорювались фактичні обставини справи і, як наслідок, про можливість прийняття рішення без дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Також вирок місцевого суду містить суперечності, а саме, у вступній частині вироку зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 191 КК України, а його визнано винуватим і засуджено за ч.1 ст. 190 КК України.

Крім того, призначивши ОСОБА_1 покарання у виді 2 років 6 місяців обмеження волі, суд змінив обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд на взяття під варту, чим порушив вимоги ст. 155 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що окрема ухвала апеляційного суду щодо судді Фінагєєва В.О. є законною та обгрунтованою.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційної скарги судді Фінагєєва Валерія Олександровича на окрему ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 9 грудня 2008 року відмовити.