Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2009 року матеріали провадження за касаційним поданням прокурора на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2008 року.

Постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі від 19 листопада 2008 року було порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ "Експансія" ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 212 КК України.

Як зазначено у постанові, ОСОБА_1., будучи директором ТОВ "Експансія" при здійсненні фінансово-господарської діяльності у період січня-березня 2008 року, в порушення вимог закону, безпідставно відніс до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів суму ПДВ по отриманій поліграфічній продукції та по отриманих послугах з мерчандайзингу, внаслідок чого не нарахував та не сплатив до державного бюджету податок на додану вартість на суму 2850351 грн.

В результаті директором ТОВ "Експансія" ОСОБА_1 у зазначений період, безпідставно занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету податку на суму 2850351 грн.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року за скаргою ОСОБА_1. зазначену постанову слідчого скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2008 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень як незаконних й необґрунтованих та направлення матеріалів провадження на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення касаційного подання, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд як першої, так і апеляційної інстанцій, повинні перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти, чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Як вбачається з матеріалів провадження, розглядаючи скаргу ОСОБА_1. на постанову слідчого про порушення щодо нього кримінальної справи, суд фактично вдався до оцінки доказів по справі, що допустимо лише при розгляді справи по суті.

Крім того, на даній стадії процесу при визначенні законності та обґрунтованості порушення кримінальної справи необхідно враховувати, що ніякі дані, які містяться в матеріалах, для суду не мають наперед встановленої сили. Зокрема, не є перешкодою для цього оскарження рішення контролюючого органу під час розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Підставою для порушення кримінальної справи у даному випадку можуть бути додатково зібрані дані, які вказують на наявність в діях особи ознак складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України.

Що стосується посилань в судових рішеннях на п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 15 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів" (v0015700-04) , то в ній зазначено про неможливість ґрунтування обвинувачення на рішенні податкового органу в разі його оскарження до суду, якщо воно не доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального закону України.

За таких обставин, постановлені по справі судові рішення підлягають скасуванню, а матеріали провадження направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 9 грудня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2008 року скасувати, а матеріали провадження, порушеного за скаргою ОСОБА_1. на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі від 19 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 212 КК України, направити на новий судовий розгляд у той же суд.