5-3790к09 Про умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинення розбійних нападів та неодноразове таємне викрадення майна - 05.11.2009 Прийняття

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Алчевська Луганської області, мешканця АДРЕСА_2, непрацюючого, судимого вироками Алчевського міського суду Луганської області: 1) від 20 липня 2001 року за ч. 2 ст. 140 КК України на два роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України; 2) від 17 лютого 2004 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України із застосуванням ст. 71 КК України на шість років позбавлення волі, звільненого 5 квітня 2007 року умовно – достроково на один рік одинадцять місяців та десять днів,

за ч. 1 ст. 122 КК України на три роки позбавлення волі, ч. 3 ст. 185 КК України чотири роки позбавлення волі, ст. 198 КК України на один рік позбавлення волі, ч. 3 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а згідно зі ст. 71 КК України остаточно – одинадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_3, непрацюючого, судимого вироками Алчевського міського суду Луганської області: 1) від 26 травня 1986 року за ч. 3 ст. 81, ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі; 2) від 19 лютого 1991 року за ч. 3 ст. 142 КК України на дванадцять років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Сімферополя, непрацюючого, судимого вироками Стаханівського міського суду Луганської області: 1) від 11 жовтня 1994 року за ч. 3 ст. 81, ч.ч. 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 215 КК України на сім років позбавлення волі; 2) від 16 січня 2001 року за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 143, ч. 3 ст. 193 на десять років позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Луганської області від 7 червня 2002 року строк покарання знижено до дев’яти років шести місяців позбавлення волі, звільненого 29 січня 2008 року умовно – достроково на один рік дев’ять місяців двадцять шість днів,

за п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 2 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі, ч. 3 ст. 185 КК України на п’ять років позбавлення волі, ч. 1 ст. 309 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, ч. 3 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначено п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а згідно зі ст. 71 КК України остаточно – шістнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку м. Баку, жительку АДРЕСА_4, непрацюючу, на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

за ч. 3 ст. 187 КК України на дев’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди – 70 грн., в рахунок моральної – 1500 грн. та на користь Перевальської ЦРЛ 852 грн. 92 коп.

Вирішено питання про стягнення із засуджених судових витрат та щодо речових доказів.

ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими у вчиненні протягом 2007 – травня 2008 років умисних злочинів за таких обставин.

15 квітня 2007 року приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння в АДРЕСА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків під час бійки з ОСОБА_6 спричинив останньому ножем середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді різаної рани лівої кисті.

25 січня 2008 року приблизно в 0 год. 30 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у АДРЕСА_6, таємно викрав у ОСОБА_7 радіотелефон "Sony-Ericsson", модель РLi, вартістю 2706 грн. 76 коп.

4 лютого 2008 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_3 на перехресті вулиць Кірова та К. Лібкнехта у м. Стаханові Луганської області повторно таємно викрав з автомобіля "АЗЛК 2141", державний номер НОМЕР_1, автомагнітолу "Panasonic", модель "CQ-C5403W/C", вартістю 831 грн. 83 коп., яка належить ОСОБА_8

9 лютого 2008 року приблизно о 20 год. 10 хв. ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, та ОСОБА_4 за пропозицією останньої з метою заволодіння грошовими коштами домовилися вчинити напад на ОСОБА_9, яка проживає в АДРЕСА_7. Того ж дня приблизно о 21 год. у стані алкогольного сп’яніння вони підійшли до її помешкання, де, реалізуючи свій умисел, діючи згідно з попереднім розподілом ролей, ОСОБА_4 для своєчасного попередження ОСОБА_3 про небезпеку залишилася біля будинку, а ОСОБА_3, перелізши через паркан, проник у двір, а далі, розбивши скло вікна, й усередину будинку. Побачивши у спальній кімнаті потерпілу, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров’я, ОСОБА_3 наказав їй не кричати та не рухатися, а потім, відчинивши зсередини вхідні двері, впустив у будинок ОСОБА_4 Із метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння майном потерпілої ОСОБА_3 металевою м’ясорубкою завдав їй не менше двох ударів у тім’яну область голови, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, крововилив у тім’яну долю зліва, внаслідок чого ОСОБА_9 втратила свідомість. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи майном потерпілої, а саме, чоловічим наручним годинником "Восток", предметами одягу, постільною білизною, іншими предметами домашнього вжитку та продуктами харчування, а всього на суму 610 грн. 27 коп., та залишили помешкання.

У дворі ОСОБА_4 попросила ОСОБА_3 повернутися в будинок й знайти клаптик матерії для зручності перенесення валіз із викраденим майном, а сама залишилася на подвір’ї. Перебуваючи у будинку й маючи умисел на заволодіння ще якимось майном ОСОБА_9, ОСОБА_3, почувши її стогін й зрозумівши, що вона отямилася, виходячи за межі домовленості з ОСОБА_4, вирішив убити ОСОБА_9 з корисливих мотивів, для чого, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що спричиняє потерпілій особливі фізичні страждання внаслідок завдання великої кількості тілесних ушкоджень, із значною силою завдав їй металевою м’ясорубкою не менше чотирьох ударів в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у виді чотирьох забійних ран лоба по центру, крововиливів на повіках очей, багатоуламкових переломів кісток носа, кісток основи та склепіння черепа, перелому лівої щелепної кістки, крововиливу під м’яку мозкову оболонку та у тканину мозку, в лобних долях зліва і справа, тім’яної долі зліва. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_9 померла.

Після вбивства ОСОБА_9 ОСОБА_3, взявши клаптик матерії, про який просила ОСОБА_4, заволодів майном потерпілої, а саме, двома зубними протезами та однією сережкою з лігатурного сплаву золота, комплектом чеської біжутерії загальною вартістю майна 431 грн. 59 коп., а також медаллю "50 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945р.р." та чотирма нагрудними знаками й залишив будинок, а потім разом із ОСОБА_4 – і подвір’я вказаного господарства.

21 лютого 2008 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_3 проник у АДРЕСА_8 й таємно викрав відеокамеру "Samsung", модель VP-D463/SEO® у комплекті з валізою - чохлом та картою пам’яті, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1624 грн. 76 коп.

13 березня 2008 року приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 на центральному ринку м. Стаханова Луганської області повторно таємно викрав із сумки ОСОБА_11 гаманець вартістю 69 грн. 75 коп., в якому знаходилося 1030 грн.

24 березня 2008 року приблизно о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 біля магазину "Тамара" по вул. Гмирі, 47 у м. Алчевську Луганської області, попросивши у ОСОБА_12 його мобільний телефон"Nokia Н-72" вартістю 1136 грн. 77 коп. для здійснення дзвінка, шляхом обману та зловживання довірою заволодів ним у комплекті зі стартовим пакетом "Beeline" вартістю 25 грн. й 10 грн. на рахунку, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1171 грн. 77 коп.

25 березня 2008 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1, достовірно знаючи, що 24 березня 2008 року ОСОБА_2 шахрайським способом заволодів мобільним телефоном Нokia Н-72", який належить ОСОБА_12, біля бару "Джерельце" в районі автовокзалу м. Перевальська Луганської області збув його невстановленій слідством особі за 300 грн., після чого разом із ОСОБА_2 отримані кошти витратив.

У період часу з 22 по 29 березня 2008 року приблизно о 23 год. 00 хв. – 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 проник у АДРЕСА_9, звідки повторно таємно викрав належний ОСОБА_13 скутер вартістю 5586 грн.

7 квітня 2008 року приблизно о 9 год. ОСОБА_3 в автобусі, що рухався по маршруту вул. Фестивальна – квартал 40-річчя Перемоги у м. Стаханові Луганської області, повторно таємно викрав із кишені брюк ОСОБА_14 мобільний телефон "Nokia – 6233" з двома стартовими пакетами та коштами на рахунку, спричинивши потерпілій ОСОБА_15 матеріальну шкоду в розмірі 1212 грн. 50 коп.

9 квітня 2008 року приблизно о 12 год. ОСОБА_3 проник у АДРЕСА_10, звідки повторно таємно викрав побутову техніку, одяг та взуття ОСОБА_16, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1796 грн. 04 коп.

10 квітня 2008 року приблизно о 2 год. 05 хв. ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили вчинити розбійний напад на гральний зал "Невада" по вул. Кірова у м. Перевальську Луганської області. Реалізуючи спільний умисел, вони розподілили ролі, згідно з якими ОСОБА_1 залишився на вулиці для пошуку транспорту та забезпечення можливості втечі, а ОСОБА_3 і ОСОБА_2, озброївшись металевими прутами, проникли в приміщення залу, де, погрожуючи охороннику ОСОБА_17 застосуванням насильства, небезпечного для життя й здоров’я, наказали йому лягти на підлогу. Після того як ОСОБА_17 виконав їх вимогу, ОСОБА_3, утримуючи потерпілого та позбавляючи можливості чинити опір, заволодів його мобільним телефоном марки Нokia–3100", зарядним пристроєм (адаптером) марки "Nokia", грошовими коштами у сумі 10 грн. та іншим майном, спричинивши ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 110 грн. 96 коп. У цей час ОСОБА_2 підійшов до оператора ігрового залу ОСОБА_18 та, погрожуючи їй металевим прутом, наказав відкрити сейф і віддати виручку. Потерпіла ОСОБА_18, реально сприймаючи погрози ОСОБА_2, виконала його вимогу й віддала із сейфа належні ДП "Ніколь" грошові кошти у сумі 360 грн. В подальшому ОСОБА_2 став самостійно оглядати сейф та стіл у приміщенні ігрового залу й в одному з ящиків стола виявив мобільний телефон "Motorola С-350" вартістю 188 грн. 67 коп. в комплекті зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку Лайф вартістю 10 грн., зарядний пристрій (адаптер) марки "Motorola" вартістю 32 грн., що належать ДП "Ніколь", якими заволодів, спричинивши матеріальну шкоду ДП "Ніколь" на суму 590 грн. 67 коп. Окрім того, ОСОБА_2 обшукав вміст кишень ОСОБА_18, а ОСОБА_3, знайшовши в столі мобільний телефон Нokia – 6060" вартістю 318 грн. 15 коп. в комплекті зі стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку UMC вартістю 10 грн., який знаходився в чохлі вартістю 8 грн. 02 коп., а на стільці - радіоприймач "KIPO" вартістю 27 грн., які належать ОСОБА_18, заволодів ними, спричинивши потерпілій шкоду на загальну суму 363 грн. 35 коп.

З викраденим вони вийшли з приміщення залу ігрових автоматів й спільно з ОСОБА_1, який на той момент уже чекав їх в автомобілі таксі, зникли з місця події.

10 квітня 2008 року приблизно о 8 год. 30 хв. ОСОБА_3 на центральному ринку м. Стаханова Луганської області повторно таємно викрав із валізи ОСОБА_19 гаманець, у якому знаходилися її грошові кошти у сумі 1350 грн.

11 квітня 2008 року у першій половині дня ОСОБА_3 за місцем свого тимчасового проживання у АДРЕСА_3 без мети збуту виготовив особливо небезпечну психотропну речовину – препарат кустарно виготовлений з ефедрину (псевдоефедрин) у кількості 10 мл., після чого 12 квітня 2008 року 5 мл. ужив шляхом внутрішньовенної ін’єкції, а залишок у кількості 4,5 мл. зберігав у квартирі для власного вживання до 16 квітня 2008 року, коли цю речовину виявили та вилучили працівники міліції.

28 квітня 2008 року приблизно о 7 год. 30 хв. ОСОБА_1 проник у АДРЕСА_11 звідки повторно таємно викрав телевізор "Samsung - CS 21Z47ZG" вартістю 990 грн. 95 коп., що належав ОСОБА_20

6 травня 2008 року приблизно о 10 год. ОСОБА_5, перебуваючи у АДРЕСА_12, таємно викрав пральну машинку "ВЕКО" моделі "WM-5500TS" вартістю 1518 грн. 66 коп., спричинивши потерпілій ОСОБА_21 матеріальну шкоду на вказану суму, а ОСОБА_1, достовірно знаючи про це, приблизно об 11 годині незаконно разом із ОСОБА_5 збув її ОСОБА_22

За змістом касаційних скарг засуджені:

- ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність їх кваліфікації, просить врахувати визнання ним винуватості, щире каяття, стан його здоров’я та змінити вирок, пом’якшивши призначене йому покарання. В доповненні до касаційної скарги стверджує про невинуватість у вбивстві ОСОБА_9, яке вчинила засуджена ОСОБА_4, у зв’язку з чим ставить питання про скасування вироку в частині його засудження за п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України та направлення справи на новий судовий розгляд;

- ОСОБА_4, вказуючи на те, що під час розбійного нападу з ОСОБА_3 на ОСОБА_9 насильство, небезпечне для життя й здоров’я потерпілої, застосовувала саме вона, й умисне убивство ОСОБА_9 з корисливих мотивів учинила також вона, а не ОСОБА_3, який на досудовому слідстві та у суді на її прохання обмовив себе, просить вирок скасувати й направити справу на нове розслідування чи на новий судовий розгляд. В доповненні до касаційної скарги клопоче про пом’якшення покарання із застосуванням ст. 69 КК України та звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 79 КК України;

- ОСОБА_2 з урахуванням доповнень до касаційної скарги посилається на невідповідність висновків суду щодо його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, фактичним обставинам справи, оскільки розбійний напад в ігровому залі "Невада" він учинив унаслідок фізичного примусу з боку ОСОБА_3, попередньої змови з яким на заволодіння майном потерпілих у нього не було. Зазначає про істотні порушення вимог кримінально – процесуального закону органами досудового слідства, зокрема, його права на захист та застосування незаконних методів, під впливом яких ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обмовили його, а також про суворість призначеного покарання. Просить вирок щодо нього в цій частині скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;

- - ОСОБА_1, стверджуючи про безпідставність його засудження за ч. 3 ст. 187 КК України з огляду на те, що участі у нападі на ігровий зал "Невада" він не брав, просить вирок у цій частині щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Відносно ОСОБА_5 вирок не оскаржено та касаційне подання не подано.

Заслухавши доповідача суддю Верховного Суду України Кузьменко О.Т., пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги, прокурора Волошину Т.Г., яка вважала, що скарга засудженої ОСОБА_4 є необґрунтованою, а скарги засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, вирок щодо них зміні у зв’язку з неправильною кваліфікацією їх дій за ч. 3 ст. 187 КК України за ознакою проникнення в приміщення, а ОСОБА_3 ще і за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, вивчивши матеріали справи, доводи касаційних скарг та доповнень до них, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженої ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, а касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_2 таємного викрадення майна ОСОБА_7, повторно шляхом обману та зловживання довірою майна ОСОБА_12, ОСОБА_3 – повторно крадіжок майна ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_19, у тому числі з проникненням у житло та сховище, діянь, пов’язаних із незаконним обігом психотропних речовин, ним та ОСОБА_4 – за попередньою змовою з проникненням у житло, а ОСОБА_3 повторно, нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_9, ОСОБА_1 – повторно, поєднаного з проникненням у житло, таємного викрадення майна ОСОБА_20, заздалегідь не обіцяного збуту майна, одержаного злочинним шляхом, умисного заподіяння ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесних ушкоджень та кваліфікацію їх дій по вказаним епізодам ґрунтуються на всебічно досліджених, належно оцінених та наведених у вироку доказах, відповідають фактичним обставинам справи і засудженими в касаційних скаргах не оспорюються.

В касаційних скаргах засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заперечуються встановлені судом обставини вчинення розбійного нападу на ОСОБА_9, заволодіння її майном, його кількість та вартість, а також обставини вбивства ОСОБА_9 з корисливих мотивів.

Разом із тим, їх доводи про непричетність ОСОБА_3 до застосування насильства до ОСОБА_9 та її вбивства з огляду на те, що зазначені діяння вчинила ОСОБА_4, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час допитів на досудовому слідстві визнавали, що, дізнавшись ввечері 19 лютого 2008 року про видачу пенсії в м. Артемівську, знаючи, що ОСОБА_9 отримує не тільки свою пенсію, а й сусідів, вирішили вчинити на неї напад, щоб заволодіти грошовими коштами. З цією метою вони поїхали за її місцем проживання в АДРЕСА_13. Не повіривши ОСОБА_9, яка повідомила ОСОБА_4, що пенсію цього дня не видавали, домовились пошукати гроші в будинку. Побоюючись, що ОСОБА_9 може впізнати ОСОБА_4, оскільки та неодноразово зі своєю знайомою ОСОБА_10 приїжджала за пенсією, яку отримувала ОСОБА_9 для своєї бабусі ОСОБА_10, вони вирішили, що ОСОБА_3, проникнувши в будинок, ударить потерпілу по голові, щоб вона втратила свідомість, та впустить в будинок ОСОБА_4 З цією метою ОСОБА_3 через розбите ним скло вікна проник у будинок та впустив у коридор ОСОБА_4

Далі, як указував ОСОБА_3, побачивши у спальній кімнаті ОСОБА_9, наказав їй не кричати та видати гроші, однак остання повідомила, що грошей у неї немає і пенсії вона не отримала. Для того, щоб ОСОБА_9 не побачила ОСОБА_4, він металевою м’ясорубкою, яку знайшов на кухні, завдав два-три удари потерпілій по голові, від чого вона втратила свідомість та впала на ліжко, а він та ОСОБА_4, шукаючи гроші, оглянули вміст тумбочок, шаф, серванта. Не знайшовши їх, вирішили заволодіти будь-яким іншим майном, яке складали у сумки, що знайшли в будинку. Після того, як вони вийшли у двір, ОСОБА_4 попросила його знайти шматок матерії для зручності перенесення сумок. Повернувшись у будинок, він вирішив викрасти ще що-небудь. Так як потерпіла почала стогнати та хрипіти, зрозумівши, що вона отямилась, він узяв м’ясорубку і, усвідомлюючи, що від його дій ОСОБА_9 може померти, завдав нею потерпілій ще кілька ударів в область голови, після чого вона затихла, а він, знайшовши у серванті зубні протези, сережку, ланцюжки, медаль, нагрудні знаки, заволодів ними. Витерши м’ясорубку від крові, взявши клаптик матерії, залишив будинок і разом із ОСОБА_4 повернулись до неї у м. Алчевськ.

ОСОБА_4 пояснювала, що була обізнана про намір ОСОБА_3 застосувати до ОСОБА_9 насильство, небезпечне для її життя та здоров’я, знаходячись у коридорі будинку, чула звуки ударів, бачила потерпілу, яка без свідомості лежала на ліжку. Знаючи, що ОСОБА_9 зберігала пенсію у тумбочці, оглянула в ній ящики, а потім і інші меблі, але грошей не знайшла. Тоді вони вирішили заволодіти якимось іншим майном. Знайшовши в кухні сумки, вона склала в них продукти харчування. В цей час у кімнаті ОСОБА_3 складав у сумку постільну білизну та інші предмети одягу. Коли вони вийшли на подвір’я, на її прохання ОСОБА_3 повернувся в будинок, щоб узяти шматок матерії. Так як він не виходив більше десяти хвилин, вона зайшла в будинок та бачила, що ОСОБА_3 витирав м’ясорубку. Про те, що ОСОБА_9 вбито, дізналась від ОСОБА_10 наступного ранку.

У судовому засіданні вони також указували, що насильство до потерпілої застосовував та її вбивство вчинив ОСОБА_3 Останній підтвердив свої показання під час досудового слідства про характер застосованого ним насильства та спосіб убивства ОСОБА_9

Аналізуючи показання засуджених, колегія суддів не вбачає підстав сумніватись у достовірності свідчень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо ролі останнього у нападі на ОСОБА_9 та вчиненні ним її вбивства, оскільки вони логічні, узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі. Крім того, показання ОСОБА_3 містять подробиці, які могли бути відомі лише безпосередньому виконавцю вказаних дій.

Так, ОСОБА_3 вказував, що для того, щоб кров потерпілої не потрапила на нього, він перед тим, як завдати ОСОБА_9 удари м’ясорубкою, замотав їй голову пуховою хусткою. Після повернення в будинок та вбивства ним потерпілої, шукаючи майно, яким можна ще заволодіти, перевіряючи, чи немає під матрацом грошей, скинув її тіло та постільну білизну з ліжка на підлогу і залишив там, покидаючи будинок. У цю ж кімнату він вкинув м’ясорубку після того, як витер із неї сліди крові.

Ці свідчення ОСОБА_3 підтверджуються даними протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що тіло ОСОБА_9 виявлено в кімнаті на підлозі, поряд із розкиданими постільними речами, її голова щільно обмотана пуховою хусткою. Тут же в кімнаті під вікном знаходилась металева м’ясорубка.

Показання ОСОБА_3, у тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, щодо способу й характеру застосованого насильства до потерпілої та її вбивства, знаряддя злочину, кількості та механізму завданих ударів узгоджуються з даними судово-медичних експертиз, згідно з якими у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження, які мають характер тяжких, лише в області голови та обличчя у вигляді забійних ран лоба, тім’яної області, крововиливів на повіках, багатоуламкових переломів кісток носа, основи та склепіння черепа, лівої щелепної кістки, крововиливу під м’яку мозкову оболонку та у тканину мозку, які утворились від дії тупого твердого предмету, який має ребро, можливо, внаслідок ударних впливів виступаючих частин корпуса та бункера м’ясорубки, вилученої з місця події. Смерть ОСОБА_9 настала від відкритого уламкового перелому кісток основи та склепіння черепа та кісток лицьового черепа, що супроводжувалось крововиливами під оболонки та в тканину мозку. Крім того, навколо країв пошкоджень на шматках шкіри ОСОБА_9 виявлено сліди заліза.

За висновком судово-імунологічної експертизи на м’ясорубці, вилученій з місця події, виявлені сліди крові, походження якої від потерпілої не виключається.

Як зазначає ОСОБА_4 у касаційній скарзі, ОСОБА_3 обмовив себе на її прохання у зв’язку з існуванням між ними особистих стосунків.

Однак, із матеріалів справи не вбачається існування між ними таких стосунків.

Як пояснювала свідок ОСОБА_21, дружні стосунки з ОСОБА_3 були у неї. Саме на її прохання мати – ОСОБА_4 дозволила йому проживати у них.

Окрім того, як встановлено показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, через декілька днів після вбивства ОСОБА_9 ОСОБА_4 посварилась з ОСОБА_3, вигнала його з квартири і дані про те, що вони продовжували спілкуватись між собою, в матеріалах справи відсутні.

Сам ОСОБА_3 у касаційній скарзі визнав винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій по вказаному епізоду обвинувачення, просив пом’якшити покарання з урахуванням його щирого каяття, а про непричетність до вбивства заявив лише в доповненні до своєї скарги після отримання копії касаційної скарги ОСОБА_4 При цьому він стверджує, що обмовив себе з метою пом’якшення покарання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду щодо ролі ОСОБА_3 у вчиненні розбою та його винуватості у вчиненні з корисливих мотивів умисного вбивства ОСОБА_9, а доводи в цій частині касаційних скарг засуджених неспроможними.

Злочинні дії ОСОБА_3 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 цього Кодексу за вказаними у вироку ознаками кваліфіковані правильно.

Разом із тим, кваліфікація дій ОСОБА_3 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України за ознакою вчинення цього злочину з особливою жорстокістю є помилковою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та роз’яснень, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 7 лютого 2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи" (v0002700-03) , умисне убивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних, психічних чи моральних страждань.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_3 особливої жорстокості суд послався на те, що від великої кількості ( не менше шести) ударів металевою м’ясорубкою в область голови та обличчя потерпіла відчувала сильний фізичний біль.

Однак, сама по собі чисельність ударів та тілесних ушкоджень не у всіх випадках свідчить про вчинення вбивства з особливою жорстокістю, оскільки за змістом закону ця ознака пов’язується не тільки із способом позбавлення життя, а й з іншими обставинами, що свідчать про виявлення винним особливої жорстокості та відчуття потерпілим особливих, в даному випадку, фізичних страждань.

З матеріалів справи, зокрема, висновку судово – медичної експертизи не вбачається, що під час заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень вона відчувала особливі фізичні страждання. Її смерть настала через короткий проміжок часу.

За таких обставин об’єктивні дані, які б свідчили про те, що засуджений діяв з умислом, направленим на вчинення злочину з особливою жорстокістю, завідомо спричиняв потерпілій особливі муки й страждання і вона такі відчувала, відсутні.

З огляду на це кваліфікація дій ОСОБА_3 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України підлягає виключенню з вироку як недоведена, а вирок у цій частині – зміні.

Спростовуються наявними у справі доказами і доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необґрунтованість їх засудження за вчинення 10 квітня 2008 року нападу на гральний зал "Невада" з метою заволодіння чужим майном.

Так, ОСОБА_2 в суді підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що разом із ОСОБА_3, знаючи про його намір заволодіти виручкою, оскільки у них не було грошей, озброївшись металевими прутами, зайшли в приміщення грального залу, де, погрожуючи прутом, він наказав охоронцю лягти на підлогу, а жінці оператору – видати наявну виручку. На його вимогу вона дістала із сейфа гроші та поклала на стіл. Також він вимагав від жінки відкрити гральні автомати. ОСОБА_1 всередину приміщення не пішов, так як його знали працівники залу, знаходився на вулиці, щоб знайти таксі, яким вони і поїхали з місця події. У салоні автомобіля ОСОБА_3 кошти, якими вони заволоділи, розділив між ними трьома. В подальшому вони їх у цю ж ніч програли в гральних автоматах у м. Стаханові.

ОСОБА_1 під час допитів на досудовому слідстві вказував, що коли від нього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дізнались, що в залі гральних автоматів "Невада" знаходяться лише охоронник, жінка оператор та один відвідувач, хтось із них – ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 запропонував заволодіти виручкою. Так як присутні працівники залу його знали, він відмовився йти всередину і мав знайти таксі для того, щоб швидко залишити місце події. Бачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заходили в зал із металевими прутами. Під’їхавши на таксі та заглянувши у щілину прочинених дверей, чув із залу крики і, зокрема, голос ОСОБА_2, який вимагав відкрити гральні автомати. Побоюючись, що оператор викличе охорону, він крикнув хлопцям щоб вони скоріше виходили. По дорозі в автомобілі бачив у ОСОБА_3 гроші в сумі приблизно 300 грн., радіоприймач, три мобільні телефони. Один із телефонів він продав на ринку.

Аналогічні показання і ОСОБА_3 під час досудового слідства. Він також пояснював, що вчинити напад на зал гральних автоматів "Невада" запропонував він. Він же знайшов два металевих прути, один із яких дав ОСОБА_2 Згідно розподілу ролей ОСОБА_1, якого знали працівники грального залу, мав знайти таксі для того, щоб вони мали можливість швидко зникнути після нападу. В залі він та ОСОБА_2 стали вимагати гроші, погрожуючи прутами, наказали охороннику лягти на підлогу. Останній на їх вимогу віддав із кишень мобільний телефон марки Нokia", пачку сигарет та гроші. ОСОБА_2 замахувався прутом на жінку й остання на його вимогу дістала із сейфа гроші, перерахувавши які, ОСОБА_2 кричав, що їх мало, став вимагати відкрити гральні автомати. Перевіривши ящики стола, ОСОБА_2 знайшов мобільний телефон. Також вони заволоділи ще одним мобільним телефоном, радіоприймачем "КІРО". У цей час у зал заглянув ОСОБА_1 та сказав, щоб вони швидше виходили. В таксі, яке знайшов ОСОБА_1, він розділив порівну між ними трьома викрадені кошти. Один із викрадених мобільних телефонів продав ОСОБА_1

Наведені показання свідчать про наявність у засуджених попередньої змови та спільного умислу на вчинення розбійного нападу на гральний зал "Невада", розподілення між ними ролей та виконання кожним певного обсягу дій, направлених на протиправне заволодіння чужим майном.

Суд обґрунтовано відхилив як недостовірні показання засуджених у судовому засіданні про відсутність між ними попередньої змови про вчинення нападу, необізнаність ОСОБА_1 про злочинні наміри ОСОБА_3, участь ОСОБА_2 у нападі внаслідок психічного примусу з боку ОСОБА_3 та про застосування до них органами досудового слідства незаконних методів, під впливом яких вони обмовили себе.

Так, за дорученням суду прокурором перевірялись заяви засуджених про неправомірні дії працівників міліції і підстав для порушення кримінальної справи він не встановив.

Крім того, засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині, що стосується примушування останнього до участі в нападі, давали суперечливі показання. Так, стверджуючи про недобровільний характер своїх дій по заволодінню майном, ОСОБА_2 змінював показання щодо психічного примусу ОСОБА_3, посилюючи його характер при кожному наступному допиті.

ОСОБА_3 у первинних показаннях не вказував про застосування ним примусу до ОСОБА_2

Що ж стосується свідчень ОСОБА_1, він узагалі не вказував про будь-який примус із боку ОСОБА_3

Окрім того, потерпілі ОСОБА_17 – охоронець, та ОСОБА_18 – оператор, показали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, увійшовши в приміщення залу гральних автоматів "Невада", обидва погрожували металевими прутами, вимагали виручку. ОСОБА_2 був активним учасником подій, будучи незадоволеним сумою коштів, яку дістала ОСОБА_18 із сейфа, обшукав її та стіл, вимагав відкрити гральні автомати, знайшовши мобільні телефони, заволодів ними.

Про те, що ОСОБА_1 був обізнаний з намірами інших засуджених та, забезпечуючи їм можливість швидко зникнути з місця події, знайшов автомобіль, підтверджували інші співучасники злочину.

Таким чином, суд обґрунтовано визнав, що всі троє засуджених під час розбійного нападу на гральний зал "Невада" діяли добровільно, за попередньою змовою між собою, маючи спільний умисел на заволодіння чужим майном шляхом погроз застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілих.

Однак, кваліфікуючи дії засуджених по вказаному епізоду за ч. 3 ст. 187 КК України за ознакою проникнення в приміщення, суд неправильно застосував закон.

З показань потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22 – регіонального представника ДП "Ніколь", вбачається, що зал гральних автоматів "Невада" працював цілодобово і вхід до нього був вільним. Отже, засуджені ввійшли до залу, скориставшись вільним доступом до нього, що виключає ознаку проникнення. Тому вирок у цій частині підлягає зміні, а їх дії перекваліфікації за ч. 3 на ч. 2 ст. 187 КК України.

При перевірці справи не встановлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час досудового слідства та при розгляді справи в суді, в тому числі порушення права ОСОБА_2 на захист, які б ставили під сумнів доведеність винуватості засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд чи нове розслідування, як про це ставиться питання в касаційних скаргах.

Відсутні підстави й для пом’якшення покарання, призначеного ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 185, ст. 198 КК України, оскільки воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. Як убачається з вироку, суд належним чином обґрунтував вид і розмір покарання, необхідного для їх виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України, сукупністю злочинів, а ОСОБА_1 й ОСОБА_3 ще і за сукупністю вироків, колегія суддів враховує ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, роль кожного засудженого у його скоєнні, підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які вчинили злочини в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного їм попередніми вироками.

Головуючого	Редьки А.І.
Суддів	Лавренюка М.Ю., Кузьменко О.Т.,
за участю прокурора засуджених	Волошиної Т.Г. ОСОБА_1 та ОСОБА_2