Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 3 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2008 року,

цим вироком засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Гайове Олександрійського району,

мешканця с. Шаровці Олександрійського району

Кіровоградської області,

раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. 2,4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

уродженця та мешканця м. Олександрії

Кіровоградської області,

раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. 2,4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3., вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони 8 грудня 2007 року приблизно о 18-ій годині 30 хвилин, будучи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., знаходячись на перехресті вулиць Садової та Червоноармійської м. Олександрії, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, відкрито викрали належне ОСОБА_6. майно на загальну суму 1946, 38 грн., та спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_5. цього ж дня приблизно о 19-ій годині, будучи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на площі Леніна м. Олександрії, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я, відкрито викрали належне ОСОБА_7. майно на суму 195, 95 грн. та майно ОСОБА_8 на загальну суму 218, 10 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, оскільки судом не зазначено мотиви зміни обвинувачення засуджених з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України. Стверджує, що суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як грабіж за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_6.

Заслухавши доповідь судді, прокурора про підтримання касаційного подання, скасування постановлених щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_1. та ОСОБА_2 обвинувачувалися у тому, що вони разом з ОСОБА_3. та двома особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном вчинили на ОСОБА_6. розбійний напад, під час якого спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у виді лінійного перелому скроневої кістки з переходом на основу середньої черепної ями.

Однак, всупереч вимогам ст. 334 КПК України, суд у мотивувальній частині обвинувального вироку не сформулював обвинувачення, визнаного доведеним із зазначенням форми вини і мотивів злочину, не виклав докази і мотиви зміни обвинувачення, а виключивши обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 187 КК України, належним чином не мотивував своє рішення, що у свою чергу потягло сумнівне виключення з обвинувачення засуджених спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того як під час досудового слідства так і в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 стверджував, що на нього було вчинено напад чотирма-п’ятьма хлопцями, які завдавали йому удари руками і ногами по різних частинах тіла у тому числі й у голову.

Дані показання потерпілого не заперечували у судовому засіданні і засуджені.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_6. спричинено тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1-го ступеню, лінійного перелому скроневої кістки з переходом на основу середньої черепної ями.

Однак суд належним чином не проаналізував зазначені фактичні дані, що містяться у показаннях потерпілого, засуджених та висновку експерта, не навів доказів на обґрунтування того, чому одні з них прийняті судом і покладені в основу вироку, а інші відкинуті, не вказав у вироку точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Також, колегія суддів звертає увагу місцевого суду на те, що встановлення періодичності з якою засуджений має проходити реєстрацію у відповідності до ст. 13 КВК України входить до компетенції лише органів кримінально-виконавчої інспекції, а наведення у мотивувальній частині вироку прізвища осіб, кримінальна справа щодо яких виділена в окреме провадження, суперечить вимогам ст. 62 Конституції України та ст. 275 КПК України.

За таких обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню, а справи направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід дотриматись зазначених вимог закону та дати належну юридичну оцінку діям засуджених.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.