Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_1, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 27 липня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця села Новоінгулка Новоодеського району Миколаївської області, не судимого,

- за ч. 3 ст. 355 КК України на шість років позбавлення волі;

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання – п’ятнадцять років позбавлення волі;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця міста Баку Республіки Азербайджан, мешканця села М. Копаня Виноградівського району Закарпатської області, не судимого,

- за ч. 3 ст. 355 КК України на шість років позбавлення волі;

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на п’ятнадцять років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено покарання – п’ятнадцять років позбавлення волі;

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця села Садове Новоодеського району Миколаївської області, мешканця села Новоінгулка Новоодеського району Миколаївської області, не судимого,

- за ч. 3 ст. 355 КК України на шість років позбавлення волі;

- за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначено остаточне покарання – дванадцять років позбавлення волі.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, судове рішення щодо яких не оскаржено і касаційного подання щодо них не внесено.

В справі розв’язано цивільні позови та вирішено питання про стягнення судових витрат.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні інкримінованих їм злочинів за таких обставин.

У вересні 2008 року мешканець села Новоінгулка Новоодеського району Миколаївської області ОСОБА_1 за усною домовленістю з мешканцем сусіднього села Новоматвіївське ОСОБА_11 обміняв належний йому мотоцик марки "Дніпро-11", вартістю 2 000 гривень на запропоновану ОСОБА_11. кобилу.

Наступного дня мати ОСОБА_11 – ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_1, що кобила належить їй і зажадала її повернення. ОСОБА_1, виконавши цю вимогу, вирішив повернути свій мотоцикл, але протягом місяця йому це не вдалося, оскільки ОСОБА_11 від нього переховувався.

21 жовтня 2008 року ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_11 вночі буде перебувати у домоволодінні ОСОБА_12 в с. Новоматвіївське.

З метою примусити ОСОБА_11 повернути мотоцикл, або гроші за нього та подолання можливого опору ОСОБА_1, залучивши до реалізації свого наміру ОСОБА_2, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в ніч на 22 жовтня 2008 року приїхав разом із ними до помешкання ОСОБА_12

Діючи узгоджено, з метою не допустити втечі ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 стали під вікнами будинку, а ОСОБА_7 навпроти горища, блокуючи таким чином вихід з будинку. У цей час ОСОБА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_8. через вхідні двері вдерлися до будинку і почали шукати ОСОБА_11 Через деякий час до будинку зайшли також ОСОБА_9., ОСОБА_10 і ОСОБА_7

ОСОБА_11, який знаходився в будинку, скориставшись темінню, приставив до ОСОБА_6 нножа, якого носив при собі, та почав висловлювати намір його використати. ОСОБА_6 зумів вивільнитися та разом з іншими особами, які увірвались до будинку, почав бити ОСОБА_11, проте той спробував утекти. Догнавши ОСОБА_11, ОСОБА_1. почав вимагати у нього повернення мотоцикла, або 2000 гривень, а всі інші – продовжували бити.

Зумівши вирватись,ОСОБА_11. почав тікати, викрикуючи при цьому на адресу ОСОБА_1 та інших погрози щодо фізичної розправи над ними та їх сім’ями.

Переконавшись у тому, що ОСОБА_11 не має наміру повертати гроші або мотоцикл, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили позбавити його життя. Наздогнавши ОСОБА_11, зазначені особи повалили його на землю та почали зі значною силою завдавати йому численні удари руками і ногами по голові, шиї, грудній клітці, спині, використовуючи також принесену ОСОБА_1 металеву трубу.

У цей час ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 що залишалися біля дороги, зрозуміли, що дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 почали виходити за межі їх домовленості щодо примушування ОСОБА_11 до повернення боргу. ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підійшли до місця побиття ОСОБА_11 і намагалися його припинити, відтягуючи ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 від потерпілого, але їм це не вдалося.

Після того, як ОСОБА_3 і ОСОБА_2 вирішили, що виконали всі дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_11 вони залишили місце злочину.

ОСОБА_1., бажаючи гарантованого настання смерті потерпілого, підняв з землі великий камінь і кинув його на голову лежачому на землі ОСОБА_11, після чого з місця злочину зник.

Внаслідок спільних протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_11 помер на місці вчинення злочину.

Засуджений ОСОБА_2, не заперечуючи того, що декілька разів ударив ОСОБА_11, у своїй касаційній скарзі зазначає про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого. ОСОБА_2. твердить, що суд не врахував неправомірної поведінки ОСОБА_11, який висловлював погрози, в тому числі із застосуванням ножа. Просить вирок апеляційного суду щодо нього в частині засудження за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України скасувати, а справу в цій частині – закрити, або направити на новий судовий розгляд.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового та судового слідства, зазначає, що вирок ґрунтується на припущеннях. На думку захисника, доказів попередньої змови між ОСОБА_2, ОСОБА_1. та ОСОБА_3 на вбивство ОСОБА_11 матеріали справи не містять. Просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 змінити – перекваліфікувати його дії з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому більш м’яке покарання.

Про відсутність попередньої змови на вбивство ОСОБА_11 твердить у своїй касаційній скарзі і засуджений ОСОБА_1., зазначаючи, що бійку спровокував сам потерпілий. ОСОБА_1. звертає увагу й на застосування до нього незаконних методів досудового слідства та призначення йому надмірно суворого покарання. Просить вирок апеляційного суду щодо нього змінити – перекваліфікувати його дії з п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України та призначити більш м’яке покарання.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4 у своїй скарзі також зазначає про помилковість висновку суду щодо наявності попередньої змови між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вбивство потерпілого. Захисник вважає, що ОСОБА_1 вбив ОСОБА_11, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслідок висловлюваних потерпілим погроз. На думку захисника, суд також призначив ОСОБА_1 надмірно суворе покарання. У скарзі міститься прохання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з п. 12 ч.2 ст. 115 на ст. 116 КК України.

У своїй касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_3. наводить доводи щодо відсутності між ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_1попередньої змови на вбивство ОСОБА_11 Зазначає засуджений і про застосування щодо нього незаконних методів досудового слідства та надмірну суворість призначеного йому покарання. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 просить перекваліфікувати його дії на менш тяжкий злочин.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_1 та ОСОБА_3., які підтримали свої касаційні скарги; думку прокурора, який вважав за необхідне пом’якшити призначене засудженим покарання; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав .

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. у вчиненні ними зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував того, що хотів примусити ОСОБА_11 повернути мотоцикл, який той незаконно утримував у себе, для чого скористався допомогою ОСОБА_2., ОСОБА_3 та інших. Твердив ОСОБА_1 і про те, що бити ОСОБА_11 у будинку ОСОБА_12 почали лише після того, як потерпілий приставив до ОСОБА_6 ніж. Через деякий час ОСОБА_11 вирвався, почав тікати і висловлювати погрози фізичної розправи. ОСОБА_1 зазначав, що коли він догнав ОСОБА_11, то звалив його з ніг та почав бити руками, ногами та принесеною металевою трубою, після чого ще й кинув на потерпілого великий камінь.

За показаннями ОСОБА_2. в судовому засіданні, він разом з іншими, на прохання ОСОБА_1, вирішив допомогти йому повернути борг. ОСОБА_2 підтвердив обставини побиття ОСОБА_11, зазначивши при цьому, що коли ОСОБА_1 наздогнав потерпілого на городі та почав бити, він (ОСОБА_2) та ОСОБА_3 також приєднались до побиття.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 підтвердив, що поїхав до місця перебування ОСОБА_11 з метою примусити його повернути борг ОСОБА_1 Крім того, зазначив, що після того, як ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_11 на городі та почав бити, до нього приєдналися ОСОБА_2 і ОСОБА_3, після чого всі втрьох били потерпілого.

ОСОБА_8. зазначав, що ОСОБА_11 на городі наздогнали ОСОБА_1ОСОБА_3 та ОСОБА_2, після чого він чув звуки ударів, які лунали звідти. Коли він разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підійшов до місця події, то побачив, як ОСОБА_1 б’є ОСОБА_11 обрізком труби, а ОСОБА_3 – ногами.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 стверджував, що разом з іншими поїхав вибивати у ОСОБА_11 борг. Не заперечував і того, що зі значною силою завдавав удари потерпілому в голову.

Згідно з даними протоколу огляду місця події у бур’яні неподалік від ґрунтової дороги в с. Новоматвіївське був виявлений труп ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті ( т.1 а.с. 4-6).

За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_11 настала від обширної відкритої черепно-мозкової травми у виді численних переломів кісток мозкового і лицевого скелету, розтрощення рідини головного мозку.

На трупі виявлені такі тілесні ушкодження: сплющення голови у боковому напрямку справа наліво, обширна рана в області правої половини обличчя і голови, численні рани в області голови і обличчя, розтрощення речовини головного мозку, перелом ріжків під’язикової кістки, переломи нижньої і верхньої щелеп та інші (т.3, а.с. 72-76).

Суд дав належну оцінку цим та іншим доказам і обґрунтовано визнав ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. винними у примушуванні до виконання цивільно-правового зобов’язання за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що спричинило тяжкі наслідки, та правильно кваліфікував дії винних у цій частині за ч.3 ст. 355 КК України.

Не викликає у колегії суддів сумніву і правильність висновку апеляційного суду щодо визнання ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб, а доводи касаційних скарг засуджених та їх захисників щодо незаконності вироку у цій частині є необґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи, після того, як ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наздогнали ОСОБА_11 та звалили з ніг, вони всі разом почали бити його руками та ногами, а ОСОБА_1 ще й обрізком металевої труби у життєво важливі органи, діючи з єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, і кожен із цих засуджених виконав частину того обсягу дій, який був необхідний для реалізації цього умислу. Кваліфікуючи діїОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. у цій частині, суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння з урахуванням способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень. Тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційних скарг про відсутність у засуджених умислу на позбавлення потерпілого життя.

Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 щодо вбивства ОСОБА_11 правильно кваліфіковано за п.12 ч.2 ст. 115 КК України, підстав для перекваліфікації цих дій на менш тяжкий злочин чи закриття справи, про що йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з’ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, встановлена роль кожного із засуджених у вчиненні злочинів, належним чином з’ясовані обставини, що характеризують об’єкт і об’єктивну сторону злочинів, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи скарг про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства є безпідставними.

Доводи касаційних скарг засуджених про застосування до них незаконних методів досудового слідства були предметом ретельної перевірки апеляційним судом і не знайшли свого підтвердження.

Крім того, прокуратурою Новоодеського району Миколаївської області була проведена відповідна перевірка, за результатами якої відмовлено в порушенні кримінальної справи.

При перевірці справи в касаційному порядку також не виявлено даних, які б свідчили про застосування до засуджених незаконних методів досудового слідства.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання за умисне вбивство ОСОБА_11 і за сукупністю злочинів, передбачених п.12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст. 355 КК України, є надмірно суворим.

Так, апеляційним судом не в повній мірі були враховані обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, що ОСОБА_1. добровільно повернув матері ОСОБА_11 належну їй кобилу, не дивлячись на те, що свій мотоцикл не міг забрати у потерпілого протягом тривалого часу, оскільки той, не бажаючи повертати борг, переховувався. ОСОБА_11, коли його розшукали, одразу приставив до ОСОБА_6 ніж та почав погрожувати його застосуванням і лише після цього засуджені вчинили щодо нього протиправні дії. Після того, як потерпілого побили і йому вдалося втекти, він продовжував висловлювати погрози на адресу ОСОБА_1 та інших щодо фізичної розправи над ними та їх сім’ями.

Крім того, апеляційний суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем мешкання.

З урахуванням усіх обставин справи, даних про особу цих засуджених, ролі кожного з них у вчиненому та поведінки після вчинення злочину колегія суддів вважає, що призначене їм покарання підлягає пом’якшенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційні скарги засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Миколаївської області від 27 липня 2009 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1. та ОСОБА_3 змінити.

Пом’якшити ОСОБА_1 покарання за п.12 ч.2 ст. 115 КК України до тринадцяти років позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених п.12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст. 355 КК України, на тринадцять років позбавлення волі.

Пом’якшити ОСОБА_2 покарання за п.12 ч.2 ст. 115 КК України до одинадцяти років позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених п.12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст. 355 КК України, на одинадцять років позбавлення волі.

Пом’якшити ОСОБА_3покарання за п.12 ч.2 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до восьми років позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених п.12 ч.2 ст. 115 та ч.3 ст. 355 КК України, на вісім років позбавлення волі.

У решті зазначений вирок щодо ОСОБА_1,ОСОБА_2. та ОСОБА_3. залишити без зміни.