2а/1270/7303/2012 Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 11.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/7303/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СМЗ" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000912310 від 31.08.2012,-

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СМЗ" звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000912310 від 31.08.2012.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/7303/2012 позовні вимоги задоволено, внаслідок чого, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000912310 від 31.08.2012, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СМЗ» було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34 695грн.

Не погодившись з судовим рішенням Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/7303/2012 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СМЗ" відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЗМ» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з 20.02.2006 за № 301, є платником податку на додану вартість (а.с.8, 25-27).

У зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Лугапорт» за період 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та ПП «Союз-Трейд-В» за період 01.04.2009р. по 30.06.2009р., Ленінською МДПІ у м. Луганську в період з 13.07.2012р. по 19.07.2012р., на підставі наказу від 13.07.2012 № 463, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «СЗМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. та ПП «Союз-Трейд-В» за період з 01.04.2009р. по 30.06.2009р.(а.с. 40-41).

За результатами перевірки складений акт № 354/22-34202287 від 26.07.2012р. (а. с. 43-51), згідно якого виявлено порушення: - п. п. 7.2.1, п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27756,00 грн., в тому числі: за січень 2009 року в сумі 1372,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 11203,00 грн., за березень 2009 року в сумі 2807,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 4557,00 грн., за травень 2009 року в сумі 2083,00 грн., за червень 2009 року в сумі 1983,00 грн., за липень 2009 року в сумі 1826,00 грн., за серпень 2009 року в сумі 1925,00 грн. (а. с. 43-51)

За наслідками перевірки Ленінською МДПІ в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000912310 від 31.08.2012 про збільшення податку на додану вартість в загальній сумі 34695,00 грн., у тому числі за основним платежем - 27756,00 грн., за штрафними санкціями - 6939,00 грн. (а. с. 53).

Як встановлено судом першої інстанції, основною підставою визначення податковим органом податкового зобов'язання є наявність обвинувальних вироків у відношенні керівників та засновників підприємств ТОВ «Лугапорт» та ПП «Союз-Трейд-В» з якими позивач у період з листопада 2008 по серпень 2009 року мав господарські взаємовідносини з придбання товарів. Оскільки посадові особи вказаних підприємств - контрагентів були засуджені за статтею 205 ч. 2 КК України - фіктивне підприємництво, то податковий орган зробив висновок у акті перевірки про завищення податкового кредиту у зв'язку з відсутністю здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лугапорт» та ПП «Союз-Трейд-В».

Перевірка первинних фінансово-господарських документів не проводилась, оскільки документи на перевірку не надавались у зв'язку із тим, що документи по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» не збереглись у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, тобто сплинуло більше ніж три роки.

Однак з матеріалів справи вбачається,що Ленінською МДПІ у м. Луганську в період з 16.06.2011 року по 30.06.2011 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «СЗМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., за наслідками якого складено акт № 434/23/34202287 від 07.07.2011р. (а. с. 90-113). Відповідно до даних акту перевірки встановлені порушення п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 68898,00 грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 11268,00 грн., за грудень 2008 в сумі 16971,00 грн., за січень 2009 року в сумі 2600,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 3567,00 грн., за березень 2009 року в сумі 4678,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 17023,00 грн., за травень 2009 року в сумі 5301,00 грн., за липень 2009 року в сумі 7490,00 грн., зокрема по взаємовідносинам ПП «Союз-Трейд-В», при цьому досліджувались як первинні документи, так документи бухгалтерського обліку, тобто період з листопада 2008 по серпень 2009 року до перевірки увійшов та вже був предметом перевірки відповідачем (а.с.90-113).

На підставі вказаного акту Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000682310 від 21.07.2011, відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86122,50 грн., з яких за основним платежем - 68898,00 грн., за штрафними санкціями - 17224,50 грн. (а.с. 114).

Що стосується взаємовідносин позивача та ТОВ «Лугапорт», судом першої інстанції також були досліджені первинні документи, а саме: 02.04.2008р. було укладено договір № 02/04 купівлі - продажу та додаткову угоду № 2 від 05.01.2009р., в якому директором на 2009 рік був ОСОБА_4, а не засуджений за вироком суду ОСОБА_5 (а. с. 118-120).

На підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій до матеріалів справи були надані завірені належним чином видаткові накладні (а. с. 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 144) та податкові накладні (а. с. 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142-143, 145), які також підписані не засудженим ОСОБА_5

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно із п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94 (Закон №334діяв на час здійснення господарських операцій) не включається до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких, передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.5.п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168) не підлягає включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 (z0168-95) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704 (z0168-95) , де зазначено, що первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (z0250-97) (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.2. Закону (168/97-ВР) нарахування податкового кредиту здійснюється «за наявності вірно оформленої податкової накладної, за винятком тих випадків, коли підставою для нарахування податкового кредиту є інші первинні документи (ВМД, касові чеки, транспортний квиток, готельний рахунок тощо)».

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, необхідні реквізити.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку № 165, затвердженого ДПА України на виконання Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) та ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одночасно із затвердженням форми податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні оформлені відповідно до чинного законодавства, підписи уповноваженої особи скріплені печаткою підприємства.

Відповідно до вироків Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 року та 12.12.2011р. директора ПП «Союз-Трейд-В» ОСОБА_6 та ТОВ «Лугапорт» ОСОБА_5 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1, 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) (а. с. 56-69). Зазначені вироки набрали законної сили. Однак,колегія суддів зазначає, що дані вироки не є доказом недійсності укладених угод між позивачем та ПП «Союз-Трейд-В», ТОВ «Лугапорт» з огляду на те, що дані вироки не встановили недійсності господарських договорів, укладених від імені ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лугапорт» з іншими господарюючими суб'єктами, а також нереальність господарських операцій.

Крім того, вироки не містять посилання на господарські взаємовідносини позивача з зазначеними підприємствами та обставини, які б спростовували видання від імені ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лугапорт» податкових накладних, або наявності висновків експертизи про невідповідність підписів на угодах і податкових документах.

ПП «Союз-Трейд-В» та ТОВ «Лугапорт» на день укладення договору з позивачем перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які на час розгляду справи не скасовані та не анульовані.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивачем підтверджено суми податку на додану вартість, які позивач включив до складу податкового кредиту, оскільки надав копії відповідних податкових накладних, які містять всі необхідні відомості, а також дають змогу ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну та особу, яка її отримала, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195- 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/7303/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "СМЗ" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000912310 від 31.08.2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 січня 2013 р. Ухвала у повному обсязі складена 16 січня 2013 року.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.