УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.І.
суддів
Шевченко Т.В. і Пошви
Б.М.
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 жовтня 2008 року, яким засуджено
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
не маючого судимості на підставі ст. 89 КК України,
за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку та покладено обов’язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України,
установила:
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 10 липня 2008 року на пр. Металургів у м. Запоріжжя повторно незаконно на власні потреби придбав особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, сухою вагою 0,474 гр., який незаконно зберігав при собі. Наступного дня цей наркотичний засіб в нього вилучили працівники міліції на вул. Перемоги м. Запоріжжя.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок, перекваліфікувати його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України. Твердить, що суд неправильно застосував кримінальний закон, кваліфікувавши його злочинні дії за ознакою "вчинені повторно", оскільки від кримінальної відповідальності за аналогічний злочин його було звільнено, крім того, до постановлення вироку він пройшов курс лікування від наркоманії.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню, і просив змінити вирок, перекваліфікувавши злочинні дії ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України, і в решті залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Винуватість ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети його збуту матеріалами справи доведена і в касаційній скарзі не заперечується, що в колегії суддів також сумнівів не викликає.
Разом із тим, суд необґрунтовано дійшов висновку, що ці злочинні дії ОСОБА_1 вчинено повторно.
Як убачається з показань ОСОБА_1 10 липня 2008 року на пр. Металургів у м. Запоріжжя він на власні потреби придбав 0,474 гр. ацетильованого опію, який наступного дня в нього вилучили працівники міліції на вул. Перемоги м. Запоріжжя.
Зазначені показання засудженого підтверджуються сукупністю всіх інших доказів у справі, у тому числі даними протоколу огляду та вилучення речових доказів, даними висновку судово-хімічної експертизи про те, що в ОСОБА_1 було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб – ацетильований опій, сухою вагою 0,474 гр.
Даних про те, що цей злочин Джортикян вчинив повторно, у матеріалах справи немає.
За таких обставин доводи засудженого про неправильне застосування судом кримінального закону є слушними. Вирок підлягає зміні, а дії ОСОБА_1 - перекваліфікації з ч. 2 на ч. 1 ст. 309 КК України.
Будь-яких інших даних для зміни або скасування судового рішення немає. Доводи засудженого про необхідність його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України не підлягають задоволенню, оскільки у судовому засіданні він лише висловив намір про добровільне лікування від наркоманії (а. с. 104).
Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 3 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України і вважати його засудженим за цим законом на два роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку.
У решті вирок залишити без зміни.
Судді: Шевченко Т.В. Редька А.І. Пошва Б.М.