Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 27 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2 на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 21 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 листопада 2008 року,

вказаним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого,

останнього разу 4 жовтня 2002 року

за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки

і 6 місяців позбавлення волі.

Звільненого по відбуттю покарання

18 січня 2005 року,

засуджено за ч.1 ст. 309 КК України до арешту на строк 5 місяців; за ч.1 ст. 317 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області за проведення експертиз 635 гривень 53 копійки.

Також Бериславським районним судом Херсонської області винесено окрему постанову про порушення норм кримінально-процесуального закону працівниками Бериславського РВ УМВС України в Херсоніській області.

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок змінено і вказано, що в його мотивувальній частині замість "забезпечити можливість зазначеним особам вживати виготовлену ним наркотичну речовину – ацетильований опій, шляхом введення його в вену" необхідно зазначити "забезпечити можливість зазначеним особам вживати виготовлену самостійно наркотичну речовину – ацетильований опій, шляхом введення його в вену". В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що за встановлених у вироку обставин, він незаконно придбав та зберігав наркотичні засоби без мети збуту та надавав приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

У касаційних скаргах, які аналогічні між собою, засудженим ОСОБА_1 та його захисником порушується питання про скасування судових рішень як незаконних та закриття справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України. Зазначають, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що досудовим слідством докази були зібрані з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону і, крім того, ці докази не підтверджують винність ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне у їх задоволенні відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, перегляду у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 398 КПК України не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 ґрунтуються на зібраних на досудовому слідстві, ретельно досліджених та перевірених судами першої та апеляційної інстанції доказах та на думку колегії суддів є правильними.

Такий висновок підтверджується показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., даними, що містяться у протоколі огляду місця події, рапортами працівників міліції, висновками експертів та іншими доказами.

Оцінюючи докази у справі, суд першої інстанції обґрунтовано відкинув показання свідків ОСОБА_8. та ОСОБА_3 у судовому засіданні про те, що вони ніколи не вживали наркотики в будинку засудженого і не бачили, щоб наркотики там вживали інші особи, а ОСОБА_1 оговорили на досудовому слідстві, оскільки вони суперечать іншим зібраним доказам. Судом таке рішення належним чином мотивовано і сумніву не викликає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив докази у справі, які, в сукупності з іншими доказами підтверджують винуватість ОСОБА_1

Доводи у касаційних скаргах про застосування недозволених методів слідства до ОСОБА_1 спростовуються наявними у справі постановами слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи за цим фактом.

На допущені працівниками міліції порушення норм кримінально-процесуального закону судом окремою ухвалою звернуто увагу прокурора Херсонської області, а зібрані з порушенням вимог закону докази при обґрунтуванні своїх висновків щодо доведеності винності ОСОБА_1 судом відкинуті.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 та ч.1 ст. 317 КК України є правильною.

Призначене ОСОБА_1. покарання за своїм видом та розміром відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Наведені у касаційних скаргах доводи засудженого та його захисника, які за змістом аналогічні доводам апеляцій, були також предметом ретельної перевірки судом апеляційної інстанції та з наведенням обґрунтувань визнані безпідставними.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Істотних порушень закону, які можуть бути безумовною підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для перегляду кримінальної справи в касаційному порядку, які передбачені ст. 398 КПК України, та керуючись ст. 388 КПК України,

відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_2