Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У січні 2015 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач - 1), управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова (далі - УПФУ, відповідач - 2), в якому просила суд:

- визнати противоправним рішення УПФУ від 26.11.2014 року про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати ГУ ПФУ призначити їй пільгову пенсію за віком, передбачену п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу звернення до цієї установи, зарахувавши їй період роботи з 01.07.1981 року по 05.04.1982 року за професією електрообмотувальника сітки шкідливих робіт в ливарному цеху; з 06.04.1982 року по 17.05.1982 року за професією учня ливарника в ливарному цеху; з 18.05.1982 року по 11.09.1985 року за професією комірника сировини та напівфабрикатів в ливарному цеху; з 22.05.1987 року по 30.06.1995 року за професією комірника в ливарному цеху, як роботу, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.03.2015 року позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 03.03.2015 року.

У свою чергу, відповідач 1 надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу, просить її вимоги залишити без задоволення

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції встановлено, що УПФУ, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, не звернув увагу на документально підтверджений трудовий стаж позивача, що є основною підставою для нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Апеляційним судом навпаки, встановлено, що підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи на посаді електрообмотувальник сітки та комірник в литтєвому цеху, як такі, що не включені до списку № 2 та не атестовані в установленому законом порядку, не має.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком апеляційного суду і вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Обов'язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є наявність у особи пільгового стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю не менше 10 років та наявність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарюванні згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови Кабінету міністрів України № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з п.4 Порядку та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці разом із МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також доку ментальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсій ним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як вбачається з матеріалів справи переліком робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, робота в яких дає право на пільгове пенсію за віком на пільгових умовах по АТ "Харпластмас", затвердженого наказом по АТ "Харпластмас" від 31.10.1994 року № 227, не передбачено професії електрообмотувальника та комірника, тобто не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення електрообмотувальникам сітки та комірникам в литтєвому цеху (а.с.13-15).

Апеляційним судом вірно зазначено, що п.3 абз.1 підрозділом 1 розділу ХІ "Хімічне виробництво" постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (v1173400-56) "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" не передбачена посада комірника в литтєвому цеху.

Також, апеляційним судом встановлено, що представник позивача в судовому засіданні не надав докази того, що посада комірник в литтєвому цеху відноситься до посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Список № 2.

Зазначені висновки узгоджуються з з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 16.09.2014 року по справі № 21-280а14 та від 25.11.2014 року по справа № 21-455а13.

Таким чином, висновки апеляційного суду є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків апеляційного суду та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_5, - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.