Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 5 лютого 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не маючу судимості,

за ч. 1 ст. 364 КК України на один місяць арешту з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі функції строком на один рік,

і

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

не маючого судимості,

за ч. 1 ст. 364 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі функції строком на один рік, за ч. 2 ст. 190 КК України на один рік шість місяців обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено два роки обмеження волі з позбавленням права виконувати організаційно-розпорядчі функції строком на один рік, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на один рік іспитового строку та покладено обов’язок, передбачений п. 3 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5.050 грн., а на користь ОСОБА_5.І. 4.025 грн. на відшкодування матеріальної шкоди,

Як визнав суд, заступник директора з навчальної роботи Бориславського медичного училища ОСОБА_1 за попередньою змовою з завідуючим відділенням сестринська справа Бориславського медичного училища ОСОБА_4, обидва зловживаючи службовим становищем, у період з грудня 2005 року по квітень 2006 року заволоділи 5.200 грн. студентів училища нібито для забезпечення безперешкодної здачі останніми тестового іспиту "Крок М. Сестринська справа", чим заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом державним і громадським інтересам, а також інтересам юридичних осіб.

Крім того, ОСОБА_4 у період з червня по листопад 2004 року, обіймаючи посаду викладача педіатрії Бориславського медичного училища, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3. і ОСОБА_5. нібито за допомогу в зарахуванні дітей останніх до училища на бюджетну форму навчання заволодів грошима першого потерпілого на суму 1000 доларів США, а другої – на суму 500 доларів США та 1.500 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_4, а справу – направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суд неправильно застосував кримінальний закон і призначив обом засудженим м’яке покарання, а до ОСОБА_4, крім того, безпідставно застосував положення ст. 75 КК України. На його думку, дії ОСОБА_1. і ОСОБА_4 за епізодом зловживання службовим становищем підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 і ч. 2 ст. 190 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати вирок щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_4, а справу – направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Формулюючи обвинувачення, суд, як видно з вироку, визнав, що, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_4 не були наділені такими службовими повноваженнями, які могли б вплинути на результати здачі студентами тестового іспиту, а одержали від студентів гроші за успішні результати такого іспиту, зловживаючи своїм службовим становищем, тому перекваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 368 на ч. 1 ст. 364 КК України, чим допустив помилку у правозастосуванні.

За змістом закону, якщо службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, у шахрайський спосіб заволоділа чужим майном, її дії підлягають кваліфікації за сукупністю службового злочину і злочину проти чужої власності.

Як убачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_4 за попередньою змовою у період з грудня 2005 року по квітень 2006 року, зловживаючи службовим становищем, переконували студентів училища, що за певну винагороду зможуть забезпечити їм безперешкодну здачу тестового іспиту "Крок М. Сестринська справа", і в такий спосіб заволоділи 5.200 грн. студентів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи касаційного подання прокурора про необхідність скасування вироку щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_4 та направлення справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону і м’якість призначеного обом засудженим покарання є слушними і підлягають задоволенню.

При новому розгляді суд має вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин справи, звернути увагу на зазначені недоліки, усунути їх і залежно від встановленого постановити законне рішення. Якщо буде встановлена винуватість засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, то призначені їм покарання слід вважати м’якими.

Керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 5 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.