Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 31 липня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,

- за ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських обов’язків строком на 2 роки;

- за ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських обов’язків строком на 2 роки;

- за ч.2 ст. 367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських обов’язків строком на 1 рік без штрафу, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських обов’язків строком на 1 рік без штрафу.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

За ч.3 ст. 365 КК України ОСОБА_1. виправдано.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1. на користь Новопсковського професійного аграрного ліцею 12 396 грн. матеріальних збитків.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1. засуджено за те, що він будучи посадовою особою – директором ТОВ "Гелеос" Новопсковського району Луганської області халатно віднісся до своїх службових повноважень, незаконно, без відповідного рішення зборів засновників ТОВ "Гелеос", уклав договір купівлі-продажу майна на загальну суму 107712,97 грн., однак фактично остаточна вартість всього майна склала 511382,97 грн., що потягнуло за собою тяжкі наслідки у виді завдання значної шкоди ТОВ "Гелеос" на суму 107712,97 грн.

Крім того, ОСОБА_1 будучи посадовою особою – директором ТОВ "Гелеос", маючи умисел на зловживання своїм службовим становищем і вчинення службового підлогу, умисно, з корисливих мотивів, реалізував невстановленій особі 12 000 кг. насіння сояшника, вартістю 12396 грн., належних Новопсковському професійному аграрному ліцею і які знаходились на зберіганні в ТОВ "Гелеос". Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, перебуваючи в бухгалтерії ТОВ "Гелеос", в якості індивідуального займу від свого імені вніс в касу грошові кошти в сумі 10225 грн., достовірно знаючи, що вказані кошти були ним привласнені після незаконної реалізації насіння сояшника, при цьому дав вказівку касиру заповнити приходний ордер на вказану суму.

У касаційному поданні прокурор вважає, що призначене ОСОБА_1. покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок його м’якості. Також зазначає, що суд застосувавши положення ст. 75 КК України і звільнивши засудженого ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням безпідставно звільнив його від додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських обов’язків. У зв’язку з цим просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за таких підстав.

Твердження прокурора у касаційному поданні про безпідставність звільнення ОСОБА_1. на підставі ст. 75 КК України від додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських обов’язків грунтується на законі, роз’ясненнях постанови Пленуму Верховного Суду України та матеріалах справи.

Згідно роз’яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 року (v0018700-04) "Про практику призначення судами кримінального покарання", при звільненні особи від відбування основного покарання з випробуванням суд відповідно до вимог ст. 77 КК України може призначити додаткові покарання, зокрема, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Додаткові покарання виконуються реально, про що суд зазначає у резолютивній частині вироку.

Таким чином враховуючи, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбачене санкціями статей за якими засуджено ОСОБА_1., є обов’язковим, а підстав для застосування ст. 69 КК України не має, то суд, звільняючи ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, мав зазначити у вироку від якого саме покарання звільняється особа.

За таких обставин, вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати всі обставини справи, вжити всіх передбачених законом заходів для їх всебічного, повного і об’єктивного дослідження та призначити ОСОБА_1. покарання, яке б відповідало вимогам ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити.

Вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 31 липня 2008 року щодо ОСОБА_1 – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.