Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року,

вироком Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

відповідно до ст. 89 КК України

судимості не мав,

був засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі та за ч. 2 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на п’ять років позбавлення волі зі звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом трирічного іспитового строку та з покладенням на нього передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 76 КК України обов’язків.

ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, які він, як установив суд першої інстанції, вчинив за наступних обставин.

20 вересня 2007 року в період часу з 16-ої до 17-ої години ОСОБА_2 з метою незаконного придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів з метою збуту зустрівся на вулиці Вербицького в м. Києві з ОСОБА_3, який для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу – героїну, дав йому 350 гривень. Після цього вони автомобілем під керуванням ОСОБА_2 приїхали в м. Бориспіль Київської області. Там ОСОБА_2 в невстановленому місці за гроші ОСОБА_3 незаконно придбав для нього в ОСОБА_4 невстановлену кількість героїну, який був розфасований у поліетиленовий пакетик. Зазначений наркотичний засіб він незаконно зберігав і перевозив в автомобілі з м. Борисполя до м. Києва і там же по дорозі збув його ОСОБА_3

01 жовтня 2007 року приблизно о 13-ій годині ОСОБА_2 з метою незаконного придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів з метою збуту зустрівся на вулиці Харківське шосе в м. Києві з ОСОБА_5, який для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу – героїну, дав йому 350 гривень. Після цього вони автомобілем, яким керував ОСОБА_2, приїхали на Харківську площу м. Києва. Там ОСОБА_5 з автомобіля вийшов і залишився чекати ОСОБА_2, який поїхав у м. Бориспіль за наркотичним засобом. Незаконно, повторно придбавши в невстановленому місці в ОСОБА_4 за гроші ОСОБА_5 0,341 г героїну, ОСОБА_2 незаконно зберігав та перевіз його автомобілем з м. Борисполя в м. Київ, де й збув того ж дня ОСОБА_5

03 жовтня 2007 року приблизно о 16-ій годині ОСОБА_2 з метою незаконного придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів з метою збуту знову зустрівся на вулиці Вербицького в м. Києві з ОСОБА_3, який для придбання особливо небезпечного наркотичного засобу – героїну, дав йому 1750 гривень. Після цього вони автомобілем, яким керував ОСОБА_2, приїхали у передмістя м. Борисполя. Там ОСОБА_3 з автомобіля вийшов і залишився чекати ОСОБА_2, який поїхав у м. Бориспіль за наркотичними засобами, де і незаконно повторно придбав невстановленому місці в ОСОБА_4 за гроші ОСОБА_3 для нього 2,115 г героїну, який незаконно зберігав та перевозив у салоні автомобіля з м. Борисполя до м. Києва і який тоді ж незаконно збув ОСОБА_3

Крім того, ОСОБА_2 03 жовтня 2007 року приблизно о 16 годині в м. Борисполі незаконно придбав у ОСОБА_4 без мети збуту для себе 0,298 г метадону і 0,408 г героїну, які незаконно зберігав та перевозив у салоні автомобіля з м. Борисполя до м. Києва.

На даний вирок прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, була подана апеляція, в якій порушувалось питання про скасування судового рішення в частині призначеного покарання через його м’якість і постановлення вироку в апеляційному порядку.

Апеляційний суд м. Києва своїм вироком від 16 липня 2009 року апеляцію прокурора задовольнив, вирок місцевого суду в частині призначення покарання скасував і призначив ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна і за ч. 2 ст. 309 КК України три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив йому остаточно до відбування п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На вирок апеляційного суду засудженим ОСОБА_2 і його захисником ОСОБА_1 подані касаційні скарги, зі змісту яких видно, що вони просять вирок змінити, застосувати ст. 75 КК України і звільнити його, ОСОБА_2, від відбування призначеного судом покарання з випробуванням. На обґрунтування прохання наводять у скаргах доводи, в яких стверджують, що призначене апеляційним судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого, а тому є несправедливим унаслідок суворості. Вважають, що при призначенні покарання суд не дотримався вимог ст. 65 КК України, зокрема не врахував такої обставини, яка його пом’якшує, як щире каяття, а також даних про особу засудженого, який відповідно до положень ст. 89 КК України вважався таким, що судимості не мав, позитивно характеризувався за місцем навчання та роботи, добровільно пройшов курс лікування від наркоманії, має батьків-інвалідів, які потребують його допомоги, та стану його здоров’я.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримання касаційних скарг, думку прокурора, який вважав вирок апеляційного суду законним і обґрунтованим, а касаційні скарги безпідставними, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у злочинах, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наведеними у вироку доказами і в касаційних скаргах не оспорюються.

Разом з тим, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд дав неправильну кримінально-правову оцінку діянням засудженого.

Наявними у справі доказами безспірно доведено, що ОСОБА_2 в усіх трьох епізодах злочинної діяльності, яка судом була оцінена як незаконне придбання, зберігання і перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів, придбавав у ОСОБА_4 за кошти ОСОБА_3 і ОСОБА_5 для них на їх прохання наркотичні засоби, які вони використовували не з метою збуту, а для власних потреб.

Із копії вироку Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2008 року видно, що ОСОБА_4 була визнана винною і засуджена за ч. 2 ст. 307 КК України за збут ОСОБА_2 наркотичних засобів, а ОСОБА_3– за ч. 2 ст. 309 цього ж Кодексу за незаконне придбання, зберігання і перевезення наркотичних засобів без мети збуту, які передав йому ОСОБА_2 після придбання їх у ОСОБА_4 (а.с. 209-211).

ОСОБА_5, як видно із копії постанови цього ж суду від 19.05.2008 року, від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто за незаконне придбання, зберігання і перевезення наркотичного засобу без мети збуту, якого йому передав ОСОБА_2 після його придбання в ОСОБА_4, був звільнений з підстави, передбаченої ч. 4 ст. 309 КК України (а.с. 208).

Даних про те, що ОСОБА_2 при незаконному придбанні, зберіганні і перевезенні наркотичних засобів діяв з прямим умислом на їх збут і переслідував таку мету, як того вимагає суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України, матеріали справи не містять.

Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_2 був пособником у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів для ОСОБА_3 і ОСОБА_5 без мети їх збуту, вчинених ним повторно і у великих розмірах.

З огляду на це, його дії підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 309 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, зокрема й ті на які містяться посилання в касаційних скаргах, і вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для звільнення його від покарання з випробуванням, про що йдеться в касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає, оскільки предметом злочинів, які він вчинив, був великий розмір особливо небезпечного наркотичного засобу, яким є героїн.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, зокрема, й тих, які були б підставою для скасування вироку, при розслідуванні справи та її розгляді в суді, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 16 липня 2009 року щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 5 ст. 27, ст. 309 ч. 2 КК України і призначити за цей злочин три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 309 та ч. 2 ст. 309 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців.

У решті вирок залишити без зміни.