Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 р.,

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження

українця, громадянина України,

раніше судимого –

10.04.2008 р. за ст. 309 ч. 1, 75, 76 КК України

на 1 рік обмеження волі з випробуванням з іспитовим

строком на 1 рік, засуджено

за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання – 2 роки обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. 1024 гривні 64 коп. судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим і засуджено за те, що він, в кінці жовтня 2008 року, близько 23 години в с. Пирогівці Прилуцького району проник в приміщення літньої кухні, розташованої по АДРЕСА_1, де викрав майно ОСОБА_2. на загальну суму 3809 гривень 51 коп.

19 червня 2009 р. апеляційний суд Чернігівської області за апеляцією прокурора, скасував названий вирок Прилуцького міськрайонного суду в частині призначеного засудженому покарання і постановив свій вирок за яким визнав ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначив покарання у виді 3-х років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків призначив засудженому покарання – 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

В решті вирок місцевого суду залишив без зміни.

На вирок апеляційного суду подана касаційна скарга засудженого.

Засуджений ОСОБА_1., як видно із змісту його касаційної скарги, просить вирок скасувати, а справу закрити. Доводи скарги обґрунтовуються тим, що в судовому засіданні не доведено його участі у вчиненні злочину за який його засуджено, а вирок постановлений на суперечливих і недостовірних доказах.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суди першої і апеляційної інстанції правильно встановили фактичні обставини вчиненого засудженим злочину.

Висновки суду ґрунтуються на доказах детально викладених у вироку.

Доводи засудженого ОСОБА_1. про те, що в судовому засіданні не добуто доказів вчинення ним злочину не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як видно із справи, в судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_1. визнав себе винуватим у вчиненні крадіжки за обставин, викладених у вироку.

Ці його показання підтверджені явкою з повинною та фактом вилучення за місцем його проживання речей, які впізнав як свої потерпілий ОСОБА_2. (а.с. 8, 10, 62-72).

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 стверджував, що злочину, за який його засуджено, він не вчиняв.

Проте апеляційний суд перевіривши наявні у справі докази та з’ясувавши причину відмови ОСОБА_1 від своїх показань, допитавши свідків дійшов обґрунтованого висновку про винуватість засудженого у вчиненні крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 шляхом проникнення в його помешкання.

Ці його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Покарання засудженому призначене апеляційним судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи ОСОБА_1. та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

При цьому судом враховано, що злочин вчинений засудженим в період випробування.

Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на обґрунтованість і правильність судового рішення не виявлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 р. щодо нього – без зміни.