Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах як працівнику на посадах майстра та виконроба будівельних і монтажних робіт за Списком № 2 виробництв, цехів, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 03 вересня 2012 року.

Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2013 року в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове, яким позов задоволено: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах протиправними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах як працівнику на посадах майстра та виконроба будівельних і монтажних робіт за Списком № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 03 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що із записів трудової книжки позивача видно, що він працював з 09 березня 1989 року по 23 листопад 1990 р. в БУ -55 тресту "Львівжитлобуд" на посаді майстра, з 08 вересня 1992 року по 22 жовтня 2001 року на ВО "Полярон" - на посадах майстра та виконроба.

Після досягнення 55-річного віку позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Листом від 11 вересня 2012 року № 12403/03 відповідач відмовив позивачу у призначенні такої пенсії, мотивуючи відмову відсутністю необхідного трудового стажу.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що із записів трудової книжки позивача не вбачається, що він працював на роботах із шкідливими умовами праці, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, уточнюючих довідок не надав, а відтак не надав необхідних документів, що підтверджують право на пільгову пенсію на момент звернення до Управління ПФ України у Галицькому районі м. Львові.

Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку: з трудової книжки позивача вбачається, що наведені у ній відомості підтверджують факт його роботи на інженерно-технічних посадах - майстром (десятники) та виконробом терміном понад 12 років та 6 місяців.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає висновки судів передчасними.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Розділом ХХIX "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56) , передбачені посади інженерно-технічних працівників - майстри (десятники) та виконроби.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також даним Порядком передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Однак, враховуючи, що з трудової книжки позивача вбачається, що наведені у ній відомості підтверджують факт його роботи на інженерно-технічних посадах - майстром (десятники) та виконробом терміном понад 12 років та 6 місяців, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Але на протязі всього часу розгляду справи відповідач неодноразово заявляв про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. Зазначає про це він і в касаційній скарзі. З приводу поважності причин пропуску цього строку в матеріалах справи є пояснення позивача. Між тим, задовольнивши позов в частині зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, починаючи з 03 вересня 2012 року, суд апеляційної інстанції не дав правову оцінку позовним вимогам в аспекті строків звернення до адміністративного суду відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що судами вирішено спір поверхнево, з порушенням ст. 159 КАС України.

Враховуючи викладене, судам необхідно усунути недоліки, викладені в ухвалі суду касаційної інстанції.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій допущені порушення норм права, які не можуть в силу повноважень суду касаційної інстанції, бути усунуті касаційним судом, скаргу відповідача слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова задовольнити частково.

Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 21 жовтня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.