Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 1 жовтня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 15, ч. 1 ст. 153 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За ч. 3 ст. 152 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 152 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено чотири роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України ОСОБА_2 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3.000 грн. штрафу.

За ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України ОСОБА_3 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_4,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три місяці арешту.

За ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України ОСОБА_4 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_5,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три місяці арешту.

За ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України ОСОБА_5 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину,

Суд визнав ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 винуватими в тому, що 27 листопада 2006 року, всі у стані сп’яніння, в с. Ворохта Яремчанської міськради з хуліганських мотивів побили ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, чим заподіяли першому потерпілому легкі тілесні ушкодження, а іншим двом – фізичний біль.

Тієї ж ночі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за попередньою змовою в с. Ворохта Яремчанської міськради вчинили розбійний напад на ОСОБА_8, під час якого, погрожуючи потерпілому пістолетом і ножем, заволоділи його майном вартістю 120 грн.

Тієї ж ночі ОСОБА_2 у салоні автомобіля "Нива Шевролє" біля бару в с. Микуличин зґвалтував ОСОБА_10, а ОСОБА_1 із застосування фізичного насильства та погроз намагався задовольнити з нею статеву пристрасть неприродним шляхом, проте злочин не довів до кінця, оскільки потерпілій вдалося утекти.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2008 року вирок щодо всіх засуджених залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок і ухвалу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з направленням справи на новий судовий розгляд. Вказує, що рішення суду про виправдання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 152 КК України, ОСОБА_2 – за ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152 і ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України постановлене з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Твердить, що місцевий суд всупереч вимогам ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку не навів обвинувачення, яке визнав необґрунтованим, не зазначив мотивів, через які він відкидає докази обвинувачення. Крім того, суд не врахував належним чином дані про особи засуджених, ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставину, яка обтяжує покарання – вчинення злочинів у стані сп’яніння, та безпідставно застосував до кожного з них правила ст. 69 КК України. Апеляційний суд на вказані порушення не звернув уваги, крім того, розглядаючи апеляції прокурора, засуджених і захисників, всупереч вимогам ст. 377 КПК України належним чином їх не перевірив, відповіді на них не дав і свого рішення про залишення апеляцій без задоволення не мотивував.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати вирок і ухвалу щодо всіх засуджених з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.

Формулюючи обвинувачення, суд, як видно з вироку, визнав, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не мали умислу на вчинення розбійного нападу і не перебували у змові з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які вчинили цей злочин щодо ОСОБА_8 удвох, а, крім того, вони не вчиняли зґвалтування ОСОБА_10 і замаху на задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом, та виправдав перших трьох за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ст. 15 ч. 2 ст. 153 КК України. Також суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не вчиняв злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2 ст. 153 КК України, а ОСОБА_1 – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, і виправдав кожного з них за вказаними статтями обвинувачення, у зв’язку з чим злочинні дії ОСОБА_2 перекваліфікував з ч. 2 на ч. 1 ст. 152 КК України, а дії ОСОБА_1 - з ст. 15 ч. 2 ст. 153 КК України на ст. 15 ч. 1 ст. 153 КК України.

На думку колегії суддів, таке рішення суду є поспішним, оскільки не узгоджується з показаннями потерпілих і свідків, які суд у вироку навів частково і належним чином не проаналізував.

Зокрема, як убачається з показань потерпілого ОСОБА_8, того вечора, коли він з друзями повертався після святкування власного дня народження з кафе, до них під’їхав автомобіль, з якого вийшло п’ятеро молодих чоловіків, і наказали кожному віддати по тридцять гривень. При цьому, уточнював потерпілий, двоє з нападників погрожували їм ножем і пістолетом (т.1 а. с. 237, т. 6 а. с. 36).

Як видно з пояснень свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14, 26 листопада 2006 року п’ятеро невідомих осіб вимагали в них по тридцять гривень, при цьому погрожували ножем і пістолетом, а коли дізналися, що грошей немає, відібрали іграшку, яку ОСОБА_8 подарували на день народження (т.1 а. с. 196, 197, 198, т. 6 а. с. 45 - 46).

Без відповідного дослідження і без належної оцінки судом залишились показання потерпілої ОСОБА_10, яка, розповідаючи про обставини вчинення статевих злочинів щодо неї, твердила, що уночі 27 листопада 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 силою втягнули її в салон автомобіля, не зважаючи на прохання відпустити, відвезли до бару, де четверо чоловіків вийшли з автомобіля і закрили її з ОСОБА_2, а той її зґвалтував. Під час зґвалтування, зазначала потерпіла, в салон автомобіля сідав ОСОБА_1, який не тільки не припинив злочинні дії ОСОБА_2, а наказав ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 пересадити її на переднє пасажирське сидіння, де у присутності всіх інших намагався задовольнити з нею статеву пристрасть неприродним шляхом, решта присутніх їй погрожували. Саме завдяки власним силам їй вдалося утекти (т. 2 а. с. 39 – 40, 63 – 64, 73 – 74, т. 6 а. с. 41 – 43).

Апеляційний суд, розглядаючи справу, зазначені недоліки не усунув і вирок залишив без зміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи касаційного подання прокурора про необхідність скасування судових рішень щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і направлення справи на новий судовий розгляд є слушними і підлягають задоволенню.

При новому розгляді суд має вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного з’ясування обставин справи, звернути увагу на зазначені недоліки, усунути їх і залежно від встановленого постановити законне рішення. Якщо буде встановлена винуватість засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, то призначені їм покарання з застосуванням ст. 69 КК України слід вважати м’якими.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий судовий розгляд.