5-1785км09 Про шахрайство, викрадення бланків документів та їх підробку - 01.10.2009 Прийняття

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 жовтня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1. на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2007 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 22 травня 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженку та мешканку м. Вінниці, громадянку України,

не судиму, -

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 4 т. 190 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення вол з конфіскацією всього належного їй майна; за ч. 1 ст. 357 КК України на 2 роки обмеження волі; за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі; за ч. 3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1. остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного їй майна.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 20 261 грн. 22 коп., 5 000 грн. – моральної шкоди та 2 500 грн. витрат на правову допомогу; на користь ОСОБА_3. на відшкодування матеріальної шкоди 5 331 грн. 80 коп.; на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 3 060 грн. судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1. визнана винною та засуджена за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, ОСОБА_1. 1 листопада 2003 року близько 11 години з метою заволодіння грошима ОСОБА_2, перебуваючи на вул. Барське шосе поряд з автовокзалом "Західний" у м. Вінниці, шляхом обману, представившись приватним адвокатом, зловживаючи довірою, під приводом здачі на депозитний рахунок Замостянського районного суду м. Вінниці коштів для розгляду цивільної справи, заволоділа грошима ОСОБА_2 в сумі 3 800 доларів США, що згідно з курсом НБУ становило 20 261 грн. 22 коп.

Крім того, 16 грудня 2003 року ОСОБА_1., перебуваючи на вул. Театральній у м. Вінниці, зустрівшись з раніше незнайомою їй ОСОБА_3 повідомила їй неправдиву інформацію про те, що вона є адвокатом та, заздалегідь не маючи наміру виконувати свої зобов’язання, а бажаючи привласнити грошові кошти, запропонувала останній свої послуги по поновленню на квартирному обліку в черзі військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку, у відділі обліку та розподілу житлової площі Вінницького міськвиконкому. При цьому повідомила ОСОБА_3 що вона повинна буде заплатити їй для цього гроші в сумі, еквівалентній 1 000 доларів США. З метою сформування у ОСОБА_3 впевненості про вигідність передачі грошових коштів, заключила з нею договір про надання юридичних послуг.

20 грудня 2003 року ОСОБА_3 перебуваючи біля стадіону "Локомотив" по вул. 50-річчя Перемоги у м. Вінниці, будучи введеною в оману ОСОБА_1., добровільно передала останній грошові кошти в сумі, еквівалентній 1 000 доларів США, що по курсу НБУ становило 5 331 грн. 80 коп., а ОСОБА_1. таким чином шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошима ОСОБА_3 не виконавши перед нею своїх обов’язків, використавши зазначені гроші на свої потреби.

Окрім цього, ОСОБА_1. в один з днів серпня 2004 року, перебуваючи в приміщенні юридичної консультації Староміського району м. Вінниці, яка розташована по вул. Грушевського, 17 у м. Вінниці в будівлі суду, незаконно привласнила бланк адвокатського ордеру № 677, що належав юридичній консультації, з метою подальшого його використання в особистих інтересах.

Вподальшому ОСОБА_1., маючи умисел на підробку документа, будучи запрошеною ОСОБА_4. для надання йому захисту по кримінальній справі, 3 вересня 2004 року близько 9 години, перебуваючи в приміщенні прокуратури м. Вінниці по вул. Цегельній, внесла неправдиві відомості до адвокатського ордеру № 677, зокрема, щодо її приналежності до числа адвокатів юридичної консультації Староміського району, що підтверджується висновком експерта.

Після цього ОСОБА_1., перебуваючи в приміщенні прокуратури м. Вінниці, надала цей ордер помічнику прокурора Салюку П.І., у якого в провадженні знаходилася кримінальна справа щодо ОСОБА_4 та представляла інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 Під час розгляду зазначеної кримінальної справи в суді було встановлено, що ОСОБА_1., згідно з довідкою юридичної консультації Староміського району за № Б-1 від 9 листопада 2004 року, не є адвокатом цієї юридичної консультації.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 вересня 2007 року цей вирок змінено: в частині засудження ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 357 КК України вирок скасовано у зв’язку з відсутністю в її діях складу злочину, а справу закрито.

У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджена порушує питання про скасування постановлених щодо неї судових рішень із закриттям провадження по справі на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв’язку з відсутністю в її діях складів інкримінованих їй злочинів. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що досудове і судове слідство проведено однобічно, неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що бланк адвокатського ордеру не є офіційним документом, а тому не є предметом злочину, передбаченого ст. 358 КК України. Вказує на те, що її обвинувачення за епізодом з ОСОБА_3 ґрунтується лише на показаннях останньої, при цьому будь-які докази, які б підтвердили факт передачі нею коштів, у справі відсутні. Крім того посилається на те, що в матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за епізодом шахрайських дій щодо ОСОБА_2, яка не скасована.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження засудженої у касаційній скарзі про те, що вона необґрунтовано засуджена за частинами 2, 4 ст. 190, частинами 1, 3 ст. 358 КК України є безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи, такі ж, як і у касаційній скарзі твердження, засуджена та її захисник висловлювали у судах першої та апеляційної інстанцій. Ці суди визнали їх безпідставними. Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1., з якими погоджується і колегія суддів, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином умотивували у постановлених ними судових рішеннях. Вони підтверджені доказами, які суди ретельно перевірили та належним чином оцінили, зокрема показаннями потерпілих ОСОБА_3 ОСОБА_2; показаннями свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_4, які, по суті, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність показань потерпілих і свідків та свідчили б про те, що вони обмовляють ОСОБА_1. перевіркою матеріалів справи не встановлено. Не вказує на такі дані і сама засуджена.

Що стосується тверджень ОСОБА_1. про те, що бланк адвокатського ордеру не є тим документом, за підроблення якого настає кримінальна відповідальність то вони є безпідставними, оскільки саме на підставі ордеру № 677, в який ОСОБА_1. особисто внесла неправдиві відомості щодо її приналежності до числа адвокатів юридичної консультації Староміського району м. Вінниці та який вона передала помічнику прокурора, її було допущено захисником обвинуваченого ОСОБА_4

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначених у вироку злочинів. Виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1. за частинами 2, 4 ст. 190, частинами 1, 3 ст. 358 КК України кваліфіковано правильно.

Покарання ОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується тверджень засудженої щодо наявності в матеріалах справи нескасованої постанови слідчого МВ УМВС України у Вінницькій області Кравчука Ю.О. від 24 жовтня 2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом заволодіння грошима ОСОБА_2, то вони є неспроможними та спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що така постанова по справі не виносилася.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, колегією суддів по справі не виявлено.

головуючого	Редьки А.І.,
суддів	Гошовської Т.В., Лавренюка М.Ю.