809/820/13-а Про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 16.02.2016 Прийняття

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Камчадал-Плюс" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 06.10.2010 № 0000842301 та № 0000852301.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 06.10.2010; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ПВКП "Камчадал-Плюс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП "Вітпродком" за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, складено акт № 16091/23-1/25071892 від 27.09.2010, в якому зафіксовано порушення: ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними, а також порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 3 414 894 грн., в тому числі: за листопад 2009 року на 129 134 грн.; за грудень 2009 року на 1 770 104 грн.; за лютий 2010 року на 285 876 грн.; за березень 2010 року на 835 150 грн.; за травень 2010 року на 394 630 грн. та встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 489 162 грн. по декларації за лютий 2010 року.

На підставі результатів проведеної перевірки, 06.10.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000842301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5 122 341 грн., в т.ч.: 3 414 894 грн. основного платежу та 1 707 447 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000852301 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 489 162 грн.

Матеріалами справи встановлено, що передумовою для формування позивачем податкового кредиту за листопад - грудень 2009 року, лютий - березень, травень 2010 року слугували правовідносини, що склалися у нього з ПП "Вітпродком" з приводу купівлі продуктів харчування в асортименті та на умовах визначених згідно угоди № 83 від 01.10.2009.

Актом перевірки встановлено, що позивач, діючи згідно умов вищевказаної угоди як "покупець" в особі директора - ОСОБА_3, придбав у ПП "Вітпродком" як "продавця" в особі його директора - ОСОБА_4 ікру лососеву на загальну суму 24 995 816,34 грн., у тому числі ПДВ на суму - 4 165 969,39 грн. В результаті проведення зазначених операцій, ПП "Вітпродком", в особі директора ОСОБА_4 виписано та надано ПВКП "Камчадал-Плюс" ряд видаткових та податкових накладних на вказану суму.

В податковому обліку суми податку на додану вартість по зазначених операціях, включено до складу податкового кредиту та відповідно відображено в рядках 10.1 та 17 декларацій по податку на додану вартість поданих позивачем за період листопада 2009 - травня 2010 року.

Згідно змісту акту перевірки встановлено, що за наслідками опрацювання отриманих матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу до продавця - ПП "Вітпродком", зокрема, встановлено неможливість фактичного здійснення зазначеним підприємством господарських операцій через: відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

В акті перевірки також зазначено, що згідно пояснень, відібраних працівниками податкової міліції ДПА в Івано-Франківській області в директора ПП "Вітпродком" ОСОБА_4, останній пояснив, що до діяльності підприємства не мав жодного відношення, підприємство зареєстрував за винагороду, жодних угод не укладав, звітних документів не підписував та до контролюючих органів не надавав, юридичне та фактичне місцезнаходження вказаного підприємства йому не відоме.

Згідно висновку головного спеціаліста сектору ІСТЕ СБ України в Управлінні СБ України в Івано-Франківській області Думи Я.М. від 16.09.2010 - підписи у відповідних графах податкових та видаткових накладних, угоді № 83 від 01.10.2009 виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.

Також, вироком у кримінальній справі № 0907/1-627/2011 від 05.05.2011р. про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених статтями 212 ч. 3 та 366 ч. 2 КК України, встановлено що у листопаді 2009 року засновник та власник ПВКП "Камчадал-Плюс" ОСОБА_6, одночасно являючись менеджером вказаного підприємства, за попередньою змовою із директором зазначеного підприємства ОСОБА_3 вступили у змову із невстановленими слідством особами, які діяли від імені ПП "Вітпродком" з метою отримання від вказаних осіб пакету документів для проведення по бухгалтерському та податковому обліку ПВКП "Камчадал-Плюс" даних щодо здійснення операції про купівлю ікри лососевої. Зокрема, згідно із угодою № 83 від 01.10.2009, укладеною між ПВКП "Камчадал-Плюс" як "покупцем", в особі директора ОСОБА_3 та ПП "Вітпродком", як "продавцем", в особі його директора - ОСОБА_4, ПВКП "Камчадал-Плюс", ніби-то придбано у ПП "Вітпродком" ікру лососеву на загальну суму 24 995 816,34 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4 165 969,39 грн. При цьому, невстановлені слідством особи, які діяли від імені ПП "Вітпродком", підробили та виписали ряд податкових та видаткових накладних, на підставі яких ОСОБА_3 сформував податковий кредит товариству, який відобразив у деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди: листопад 2009 року - травень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реально сплачена покупцем в ціні товару на рахунки продавця сума податку на додану вартість, з урахуванням суті вказаного податку та особливостей його адміністрування, навіть за умови безтоварності операції, не може бути передумовою для визначення йому грошового зобов'язання та фактично вже сплачений розмір податку, а повинна стягуватись з продавця або іншої особи, яка ці кошти отримала, оскільки в протилежному випадку таке податкове зобов'язання фактично призводить до подвійного оподаткування підприємства; відповідачем не надано на вимогу суду акт перевірки позивача № 7494/23-3/25071892 від 16.04.2010, висновки якого були покладені в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000852301 від 06.10.2010.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що вироком у кримінальній справі № 0907/1-627/2011 від 05.05.2011 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених статтями 212 ч. 3 та 366 ч. 2 КК України встановлено, що у листопаді 2009 року засновник та власник ПВКП "Камчадал-Плюс" ОСОБА_6 одночасно менеджер вказаного підприємства, за попередньою змовою із директором зазначеного підприємства ОСОБА_3 вступили у змову із невстановленими слідством особами, які діяли від імені ПП "Вітпродком" з метою отримання від вказаних осіб пакету документів для проведення по бухгалтерському та податковому обліку ПВКП "Камчадал-Плюс" даних щодо здійснення операції про купівлю ікри лососевої; податкове повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 16.04.2010 винесено з урахуванням висновків акту перевірки ПВКП "Камчадал-Плюс" № 7494/23-3/25071892 від 16.04.2010, який не було надано до суду та за відсутності якого відсутні підстави для складання такого податкового повідомлення-рішення.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість")

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно положень пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слід зазначити, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Оскільки, матеріалами справи встановлено, що ПП "Вітпродком", податкові накладні якого стали підставою для формування ПВКП "Камчадал-Плюс" податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Також, матеріалами справи встановлено, що згідно платіжних доручень № 1 та № 2 від 04.03 та 21.03.2011 ПВКП "Камчадал-Плюс" було сплачено 3 415 000 грн. податку на додану вартість по акту № 16091/23-1/25071892 від 27.09.2010, що свідчить про визнання платником податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000852301 від 06.10.2010, слід зазначити наступне.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що за результатами позапланової перевірки ПВКП "Камчадал-Плюс" з питань достовірності відображення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів з податку на додану вартість по декларації за лютий 2010 року складено акт від 16.04.2010 за № 7494/23-3/25071892, внаслідок виявлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення суми бюджетного відшкодування на суму 489 162 грн.

Проте, такий акт відповідачем на вимогу суду першої інстанції надано не було, у зв'язку з його відсутністю в податковому органі.

На основі викладеного, у відповідача були відсутні правові підстави для складення податкового повідомлення-рішення № 0000852301/0 від 06.10.2010.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційні скарги сторін - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.