Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 29 вересня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1,

цією постановою кримінальну справу щодо

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Києва,

раніше не судимого,

за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, закрито на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з його примиренням із потерпілою.

У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

Як визнав суд, ОСОБА_1 16 грудня 2008 року близько 23 години, будучи у стані алкогольного сп'яніння, у будинку АДРЕСА_1 під час сварки з співмешканкою ОСОБА_2 наніс останній з необережності удар ножем у праве стегно, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

У касаційному поданні заступник прокурора Київської області просить постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Як убачається із матеріалів справи, у судовому засіданні прокурор змінив обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на ст. 128 КК України.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закриття цієї кримінальної справи за примиренням.

Відповідно до ст. 46 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить мотивовану постанову про закриття справи.

Суд, розглянувши в судовому засіданні клопотання потерпілої, прийняв рішення про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 46 КК України і ст. 7-1 КПК України, навівши при цьому відповідні мотиви.

При розгляді зазначеного клопотання у судовому засіданні була з'ясована з цього приводу думка прокурора, який не заперечував проти звільнення підсудного від кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, постанова суду про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 є обґрунтованою.

Ті порушення кримінально-процесуального закону, на які посилається прокурор у своєму касаційному поданні, колегія суддів не вважає істотними, які б перешкодили чи могли перешкодити суду розглянути справу і постановити законне й обґрунтоване рішення про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1

Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Київської області.