Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 29 вересня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2008 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,

постановою місцевого суду скасована постанова старшого слідчого відділу прокуратури Харківської області про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

У постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що у ході перевірки заяви ОСОБА_2 було встановлено, що 30 травня 2008 року о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов’язків по проведенню митного контролю пасажирів на залізничній станції "Харків-Пасажирський", що знаходиться у м. Харкові пл. Привокзальна, 1, в купе провідників вагону №9 поїзду №10 напрямку "Донецьк-Москва", одержав від ОСОБА_2 хабар у сумі 700 гривень за непроведення в останнього митного догляду багажу.

Судом у постанові зазначено, що переконливих та достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 у слідчого не було, а заява ОСОБА_2 про здійснення злочину може слугувати лише для проведення перевірки.

Ухвалою апеляційного суду зазначена постанова залишена без змін.

У касаційному поданні прокурор просить вказані постанову місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що при порушенні кримінальної справи дотримані вимоги ст.ст. 94, 98 КПК України, оскільки були одержані достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка просила подання задовольнити та скасувати судові рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

Підставами для порушення кримінальної справи слугують отриманні відповідно до закону достатні данні про наявність ознак злочинного діяння та відсутність обставин, що виключають провадження у справі. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину і у кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

Як убачається з матеріалів справи, приводом і підставами для її порушення слугували заява ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 протиправних дій щодо нього та матеріали перевірки по цій заяві.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення цієї постанови і не вправі розглядати та заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Однак суд, зазначивши у постанові про те, що матеріали перевірки, зокрема, пояснення ОСОБА_1 протокол огляду місця події, протокол прослуховування аудіоматеріалів та інші не містять достатніх даних, які вказують на наявність в діях останнього ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, фактично увійшов в оцінку доказів та проаналізував обставини події, що є неприпустимим.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув на допущені місцевим судом порушення закону і постановив рішення, в якому навів аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 липня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2008 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.