Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 24 вересня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року щодо ОСОБА_1,

вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 жовтня 2005 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя Донецької області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 26 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України і призначено йому за цим законом покарання 1 рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбування з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 лютого 2007 року ОСОБА_1 на підставі ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку звільнено від призначеного покарання, оскільки він виконав покладені на нього судом обов’язки і не вчинив нового злочину.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року зазначену постанову залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд. Мотивує тим, що протягом іспитового строку ОСОБА_1 вчинив новий злочин, що виключає звільнення його від покарання на підставі ст. 78 КК України, тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню. Проте, приймаючи рішення про залишення апеляції прокурора на зазначену постанову без задоволення, а постанови про звільнення ОСОБА_1 від покарання – без зміни, апеляційний суд не перевірив наведені в апеляції доводи прокурора щодо незаконності даної постанови та не зазначив у своїй ухвалі підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, приймаючи рішення про залишення без задоволення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову про звільнення ОСОБА_1 від покарання після закінчення іспитового строку, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що під час розгляду справи в суді прокурор підтримав подання органу, що відає відбуванням покарання, і просив звільнити ОСОБА_1 від покарання, а згідно з п. 8 ст. 348 КПК України прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, має право подати апеляцію на судове рішення лише у межах обвинувачення, яке він підтримував під час розгляду справи.

Проте таке рішення апеляційного суду не можна визнати обґрунтованим, оскільки норма закону, на яку послався апеляційний суд, регулює порядок оскарження в апеляційному порядку судових рішень, постановлених судом першої інстанції за результатами розгляду кримінальної справи по суті, а в даному випадку прокурором подано апеляцію на постанову місцевого суду про звільнення ОСОБА_1 від покарання з випробуванням, призначеного йому ухвалою апеляційного суду, винесену в порядку виконання цієї ухвали, передбаченому ст. 408-1 КПК України. При цьому в апеляції прокурор зазначив, що на момент розгляду в суді першої інстанції подання органу, що відає відбуванням покарання, про звільнення ОСОБА_1 від покарання після закінчення іспитового строку суд і прокурор, який брав участь у розгляді справи, не були обізнані про факт вчинення ним протягом цього іспитового строку нового злочину. Але апеляційний суд, як видно з його ухвали, не перевіряв доводи, наведені в апеляції прокурора, проте, як на підставу свого рішення про залишення її без задоволення послався на невідповідність апеляції вимогам кримінально-процесуального закону.

За таких обставин ухвала апеляційного суду в даній справі підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, який необхідно провести з дотриманням вимог закону і постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2008 року, якою залишено без зміни постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 7 лютого 2007 року про звільнення ОСОБА_1 від покарання, скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд в іншому складі суду.