2а-8966/12/2070 Про скасування податкового повідомлення - рішення щодо завищення складу податкового кредиту з податку на додану вартість - 08.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-8966/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй.Монтаж"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. задоволено позов ТОВ "Строй.Монтаж" до Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 000025223 від 18.06.2012 р.

Дергачівська міжрайонна Державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби (надалі Відповідач Дергачівська МДПІ), не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Дергачівською МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача в частині щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Експортком" їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року та складено відповідний акт перевірки №115/22-312/32218012 від 04.05.2012 р. (а.с. 15-22).

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем :

- статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними по контрагенту ТОВ "Експортком".

- статей 185, 188, 198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення складу податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 15 404,00грн.

18.06.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000252223, яким визначено позивачу суму податкових зобов'язань у розмірі 19 255,00 грн. (15 104,00 грн. - за основний платіж та 3 851,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с. 14).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту ПДВ внаслідок нікчемності господарських відносин між позивачем та ТОВ "Експортком" є необґрунтованими, податкове повідомлення-рішення щодо зобов'язань, призначених позивачу на підстав таких доводів, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач і ТОВ "Експортком" уклали договори від 10.11.2011р. та від 07.11.2011р. про виконання будівельних робіт (а.с. 23-28).

На підтвердження реальності виконання операцій за правочинами, як під час перевірки так і до суду позивачем надано кошториси робіт, довідки про вартість виконаних робіт акти приймання-передачі давальницької сировини, акти приймання-передачі робіт за типовою формою КБ-2в (а.с. 29-33, 58-67)

Оплата виконаних робіт здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 37-38, 68-69).

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що на момент складання спірних податкових накладних, як позивач так і його контрагент ТОВ « Експортком» були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Господарська мета в укладенні та виконання угод між позивачем та ТОВ «Експопром» обумовлена наявністю зобов'язань позивача в якості підрядника за договором підряду проектних та будівельних робіт № 106 з ПАТ «БТА Банк» а також за договорами будівельних робіт з ТОВ компанією «Даніс» (а.с. 70-123).

Пунктом 198.2 ст. 198 встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В межах проведення господарських операцій контрагентом позивача виписано податкові накладні (а.с. 34-36). Суми ПДВ, включені контрагентом позивача до загальної вартості проведених робіт, правомірно віднесені позивачем до суми податкового кредиту відповідного періоду.

Порушень порядку виписки або заповнення податкової накладної, що в силу приписів ПК України є підставою для нарахування податкового кредиту в акті перевірки не зазначено та судом не встановлено.

Надані позивачем документи первинної бухгалтерської звітності по відносинам з контрагентом підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не містять недоліків форми чи змісту, що спричиняють втрату ними сили доказового джерела.

Доводи відповідача про неврахування судом першої інстанції висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ « Експортком», колегія суддів вважає необґрунтованими.

З акту податкової перевірки відповідача вбачається, що єдиною підставою висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є припущення про відсутність реальних операцій (об'єктів оподаткування) за угодами позивача з ТОВ «Експортком», з посиланнями на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ « Експортком», складений ДПІ в Московському районі м. Харкова віл 01.03.2012р. № 75/23/37766274 від 01.03.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 р.

За висновками вказаного акту:

- станом на початок звірки щодо підприємства розпочато ліквідаційну процедуру;

- господарюючий суб'єкт не перебуває за юридичною адресою;

- у підприємства відсутні об'єкти оподаткування по ланцюгу постачання.

Колегія суддів вважає, що зазначений акт про неможливість зустрічної звірки ТОВ « Експортком» не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нікчемність угод, укладених між цим контрагентом та позивачем.

Колегія суддів зазначає, що будівельні роботи (підряд), що є видом діяльності контрагента позивача, не вимагає від суб'єкта господарювання безумовної наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки така діяльність може здійснюватися з давальницькою сировиною, а трудові та виробничі ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових та господарських угод. Доказів протилежного відповідачем не надано.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Неперебування контрагента позивача за юридичною адресою станом початок звірки контрагента позивача (01.03.2012 р.) р. не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по угодах з ТОВ «Експортком» у момент їх укладення та виконання, що відбувалося раніше вказаної дати.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Законом не передбачено права органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати фіктивними правочини. Стаття 20 Податкового кодексу України, що регулює діяльність органів ДПС, подібних повноважень не надає.

Посилання відповідача в акті перевірки на положення цивільного законодавства є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідачем не надано судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом.

Підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом не зазначено. Твердження податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за угодами між позивачем та його контрагентом є бездоказовим.

Суду не надано доказів умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів постачальника позивача.

Припущення відповідача про наявність порушень податкового та іншого законодавства по ланцюгу від контрагента позивача до інших контрагентів не підтверджений доказами, тому не свідчить про нереальність здійснених господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентам.

Окремо взяті дані акту податкового органу, складного по контрагенту позивача, не можуть бути підставою для визнання податкового кредиту позивача непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів у спростування обставин, встановлених судами обох інстанцій, відповідачем не надано.

Спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-8966/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.