Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" про стягнення заборгованості,

У травні 2013 року управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" про стягнення заборгованості у сумі 53952,39 грн. по відшкодуванню витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.01.2013 по 31.03.2013.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" на користь управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова борг по фінансуванню наукових пенсій у сумі 53952 грн. 39 коп.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівникам Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка" призначено та виплачено пенсії як науковим працівникам відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (51/95-ВР) .

Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Шевченка" є корпоративним підприємством ДАК "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.1998 № 1870 (1870-98-п) "Про забезпечення діяльності ДАК "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", шляхом перетворення Українського науково-дослідного інституту поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка у ВАТ "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка", в порядку, передбаченому Указом Президента України від 15.06.1993 № 310/93 "Про корпоратизацію підприємств" (310/93) та інших нормативно-правових актів, що регламентують корпоративні правовідносини".

Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

У той же час, частиною дев'ятою статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" передбачено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка" є державною не бюджетною організацією, а тому повинно проводити відшкодування спірної суми у встановленому законом порядку.

Проте, суди попередніх інстанцій не спростували доводи позивача про те, що Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" є державною бюджетною організацією та фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2010, яке набрало законної сили, у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Шевченка" про стягнення заборгованості у сумі 227215,67 грн. по відшкодуванню витрат на виплату пенсій науковим працівникам за період з 01.01.2008 по 30.06.2009, в задоволенні позову було відмовлено.

Даним судовим рішенням було встановлено, що засновником Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка" є Держава в особі Державного комітету телебачення і радіомовлення України і яка володіє 100% його акцій, фінансування якого здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а отже сума пенсії повинна фінансуватися у цьому випадку за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, судами попередніх інстанцій не було усунуто протиріччя щодо належності Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка" до державної бюджетної чи державної не бюджетної організації, а також не досліджено чи змінилося правове становище позивача після 2010 року щодо належності його до бюджетної чи не бюджетної організації.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, приймаючи рішення у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі дослідили обставини, які мають значення для справи.

Згідно із частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Франківському районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім..Т.Шевченка" про стягнення заборгованості - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .