Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 22 вересня 2009 року матеріали справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлене щодо нього судове рішення

постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 06 червня 2008 року

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, раніше неодноразово судимого, зокрема :

03 квітня 2006 року за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України на 9 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до цього покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 10 місяців 21 день;

26 жовтня 2006 року за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років,

зменшено призначене покарання за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України до 8 років позбавлення волі та він вважається засудженим за ч. 3 ст. 296, ст. 71 КК України на 11 років позбавлення волі.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2008 року ОСОБА_1 відмовлено в прийнятті апеляції до розгляду.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. з посиланням на незаконність та необґрунтованість постанови місцевого суду щодо нього порушує питання про її скасування та направлення матеріалів справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 і просив змінити постанову суду, призначивши засудженому за ч. 3 ст. 296 КК України та на підставі ст. 71 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи, які є в розпорядженні суду касаційної інстанції, встановлено, що за поданням начальника Ладижинської виправної колонії № 39 Вінницької області вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 приведено у відповідність до Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 (270-17) року.

Вказаним законом статтю 68 КК України доповнено частиною 3, відповідно до якої за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

З урахуванням цього, суд обґрунтовано зменшив ОСОБА_1 призначене йому за вироком Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2006 року за ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України покарання до 8 років позбавлення волі.

Проте суд, вказуючи у постанові остаточне покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 296 КК України та на підставі ст. 71 КК України у виді 11 років позбавлення волі, припустився помилки.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. за останнім вироком Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2006 року, за яким він відбуває покарання у даний час, засуджений за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 03 квітня 2006 року і за сукупністю вироків призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.

Тобто судом при постановленні вироку призначено ОСОБА_1 остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України із застосуванням принципу часткового складання покарань.

Проте суд, зменшивши ОСОБА_1 за ч.1 ст. 15, ч.3 ст. 152 КК України, за якою він засуджений за вироком від 03 квітня 2006 року, покарання до 8 років позбавлення волі, при призначенні йому покарання за вироком від 26 жовтня 2006 року, яким він засуджений за ч.3 ст. 296 КК України та на підставі ст. 71 КК України до 11 років позбавлення волі, повинен був застосувати принцип не повного а часткового складання призначених покарань.

З урахуванням цього, ОСОБА_1 на підставі ст. 71 КК України остаточне покарання за вироком від 26 жовтня 2006 року повинно бути призначене у виді позбавлення волі на строк 10 років.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 06 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Зменшити призначене ОСОБА_1 за вироком Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2006 року за ч. 3 ст. 296 КК України та на підставі ст. 71 КК України покарання до 10 років позбавлення волі.