Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 27 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Севастополя на вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 лютого 2009 року,

яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Солоне Озеро Джанкойського району

Автономної Республіки Крим, мешканця

м. Севастополя, неодноразово судимого, останній

раз 10 серпня 2000 року Нахімовським районним

судом м. Севастополя за ч. 3 ст. 140 КК України на

три роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, звільненого 12 травня

2003 року по відбуттю строку покарання,

за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підстав ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілих ОСОБА_3 262 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 300 гривень - моральної шкоди, ОСОБА_2 1162 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 300 гривень - моральної шкоди.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1. визнано винуватим та засуджено за те, що він 23 листопада 2006 року приблизно о 22 годині в стані алкогольного сп'яніння на залізничних коліях станції Севастополь із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон марки "Нокіа" та грошові кошти у сумі 70 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду останньому на загальну суму 262 гривні.

Крім того, 28 листопада 2006 року засуджений у стані алкогольного сп'яніння між третім та четвертим поверхами будинку № 22 по вул. Героїв Севастополя в м. Севастополі за аналогічних обставин повторно відкрито викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Філіпс" та грошові кошти у сумі 857 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду останньому на загальну суму 1162 гривні.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Посилається на необґрунтованість вироку в частині вирішення цивільного позову, безпідставність застосування ст. 75 КК України. Вважає, що з вироку підлягає виключенню вказівка суду про врахування обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи прокурора про необґрунтоване застосування ст. 75 КК України та м'якість призначеного покарання є слушними.

Згідно із зазначеним законом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути прийнятим, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Мотивуючи звільнення ОСОБА_1. від призначеного покарання з випробуванням, суд указав, що враховує обставини справи та особу винного.

Однак, у порушення наведених вище вимог закону суд не навів, які саме обставини справи та дані про особу ОСОБА_1. він поклав в основу прийнятого рішення. Судом також належним чином не досліджено дані про особу винного. Так, у вступній частині вироку зазначено, що ОСОБА_1 не працює. Однак, у матеріалах кримінальної справи міститься характеристика з ТОВ "КРУП, ЛТД" про прийняття засудженого в листопаді 2007 року на роботу на посаду вантажника-експедитора, якій не дано оцінки з точки зору допустимості доказу.

Суд також фактично не врахував всіх обставин справи, а саме, що вчинений злочин відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, та даних про особу засудженого, який раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, характеризується негативно.

Крім того, звільняючи ОСОБА_1. на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, суд не обґрунтував у вироку висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбуванні ним покарання.

У зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати вказані у даній ухвалі колегії суддів недоліки, усунути їх та прийняти законне рішення.

Інші доводи прокурора, у тому числі про необґрунтованість вироку в частині вирішення цивільного позову та необхідність виключення з нього посилання на рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину, підлягають перевірці при новому судовому розгляді справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Нахімовського районного суду м. Севастополя від 10 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.