Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівська Донецької області, раніше судимого 23.10.08. за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, з призначенням йому за цим законом покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим та попереднім вироком від 23 жовтня 2008 року ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, який постановлено рахувати з 23 жовтня 2008 року, та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 12 вересня 2008 року за місцем свого проживання на території домоволодіння, що по АДРЕСА_1, зібрав листя і верхівки дикорослих конопель, переніс їх у приміщення літньої кухні, де розклав для просушування і зберігав для особистого вживання без мети збуту.

15 вересня того ж року під час огляду за вищевказаною адресою працівниками міліції було виявлено і вилучено речовину рослинного походження, яка за даними висновку судово-хімічної експертизи № 270 від 4 жовтня 2008 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною) невисушеною вагою 290г, 330г, 180г та 3660г.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України у касаційному поданні не оспорюються.

Призначене ОСОБА_1 за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та його особі і вважати це покарання надмірно м'яким підстав не вбачається.

Оскільки злочин, за який ОСОБА_1 засуджено вироком у даній справі, він вчинив до постановлення попереднього вироку щодо нього від 23 жовтня 2008 року, при визначенні йому остаточного покарання суд обґрунтовано застосував ч. 4 ст. 70 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості у молодому віці, будучи раніше не судимим, повністю визнав свою вину і щиро покаявся у вчиненому, що було визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання, рано втратив батька, який помер у 2003 році, і виховується самою матір'ю. Враховуючи зазначені обставини, а також конкретні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, суд визнав за можливе виправлення його без відбування покарання, з чим погоджується і колегія суддів.

Рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання і звільнення від його відбування належним чином мотивовано судом у вироку.

Таким чином, розглянувши справу в межах касаційного подання, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1 з наведених у поданні мотивів.

Отже підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 відмовити.