У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів за участю прокурора засудженого
Коротких О.А., Прокопенка О.Б.,
ОСОБА_8, ОСОБА_1,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 11 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Крупове Дубровицького
району Рівненської області,
жителя м. Рівне, такого, що не має судимості,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.2 ст. 189 КК України на три роки;
- за ч.2 ст. 289 КК України на п'ять років без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визнано остаточне покарання у виді позбавлення волі на п'ять років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з`являтися для реєстрації в цей орган.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженця та мешканця м. Сарни
Рівненської області,
такого, що не має судимості,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.2 ст. 189 КК України на три роки;
- за ч.2 ст. 289 КК України на п'ять років без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів визнано остаточне покарання у виді позбавлення волі на п'ять років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з`являтися для реєстрації в цей орган.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця та мешканця м. Сарни
Рівненської області,
такого, що не має судимості,
засуджено до позбавлення волі:
- за ч.2 ст. 189 КК України на три роки;
- за ч.2 ст. 289 КК України на п'ять років без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю злочинів визнано остаточне покарання у виді позбавлення волі на п'ять років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з`являтися для реєстрації в цей орган.
В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не переглядався.
Як визнав суд, 08 вересня 2007 року, ОСОБА_1, з метою висунення вимог про незаконну передачу грошей в сумі 1 000 дол. США до ОСОБА_5 з надуманих причин, нібито за сприяння в 2001 році у виготовленні довідки Сарненського військомату для отримання закордонного паспорта, запропонував ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхати з ним до с. Немовичі Сарненського району Рівненської області та прийняти участь у вимаганні у ОСОБА_5 грошей, на що останні погодилися.
Цього ж дня, приблизно о 22 годині, ОСОБА_1, за попередньою змовою із ОСОБА_2 і ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі ВАЗ-2104, під керування ОСОБА_6, прибули до АДРЕСА_1, засуджені підбігли до автомобіля "Мерседес Бенц 300" під керуванням ОСОБА_5, насильно витягли потерпілого із автомобіля та застосовуючи фізичне насильство (завдаючи удари ногами і руками в груди та інші частини тіла), незаконно заволоділи вказаним автомобілем вартістю 36 000 грн.
Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 помістили потерпілого до багажника автомобіля ВАЗ-2104 та відвезли до лісу поблизу с. Немовичі, де вимагали у ОСОБА_5 передати їм 1 000 дол. США та переоформити автомобіль "Марседес Бенц 300" на ОСОБА_1
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у багажнику автомобіля ВАЗ-2104, перевезли ОСОБА_5 до насосної станції на околиці м. Сарни, поблизу мосту через річку Случ, де ОСОБА_1 завдав потерпілому декілька ударів по тулубу та погрожував втопити в річці у випадку, якщо потерпілий відмовиться передати 1 000 дол. США, демонструючи при цьому ножа, якого тримав у руці.
Перебуваючи під психічним та фізичним тиском з боку ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_5 передав їм гроші в сумі 2 500 грн., після чого засуджені встановили строк та місце передачі решти 500 дол. США.
У домовлений час - 09 вересня 2007 року близько 19 години, в кафе "Оазис" на вул. Пушкіна, 8 у м. Сарни, ОСОБА_5 передав 1 000 грн. ОСОБА_7, якому про вимагання грошей не було відомо і якого для отримання грошей направив ОСОБА_3
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин та кваліфікацію дій засуджених, вважає, що суд призначив ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 явно несправедливе покарання, надто м'яке, що не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та даним про особи засуджених.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_8, яка підтримала касаційне подання, пояснення засудженого ОСОБА_1 про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту вироку видно, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні вимагання за попередньою змовою групою осіб з висловлюванням погрози вбивства та незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаного з насильством, що не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_5
Призначаючи винним покарання за ці злочини, суд, урахував те, що усі засуджені характеризуються позитивно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали себе винними та щиро розкаялися, ОСОБА_3 має на утриманні неповнолітню дитину, а також і те, що винні вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння. Саме ці обставини за переконанням суду свідчили про можливість виправлення ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без відбування покарання і призначив їм покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна та звільнив від його відбування на підставі ст. 75 КК України.
Однак такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим у ст. 65 КК України.
Рішення суду про призначення винним покарання без конфіскації майна та про звільнення ОСОБА_1,ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, належним чином не вмотивоване, є передчасним та постановлене без урахування конкретних обставин справи.
Зокрема, суд не достатньо урахував конкретні обставини справи, суспільну небезпечність вчиненихОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 злочинів, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими, а також і те, що засуджені вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання зі звільненням їх від його відбування на підставі ст. 75 КК України та без конфіскації майна, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особи засуджених внаслідок м'якості, про що обґрунтовано стверджується у касаційному поданні. А тому вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв`язку із м'якістю призначення покарання.
При новому судовому розгляді справи суд має розглянути справу щодо ОСОБА_1,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з дотриманням чинного законодавства, і у разі доведеності винуватості, прийняти законне та обґрунтоване рішення, в тому числі і при призначенні покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити.
Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суддів.
С у д д і: О.С. Федченко О.А. Коротких О.Б.Прокопенко