Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3., їх представника - адвоката ОСОБА_4 на постановлені щодо ОСОБА_6судові рішення.

Вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2007 року

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1

раніше не судимого, -

засуджено:

- за ч. 1 ст. 119 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- за ч. 2 ст. 162 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6. остаточно визначено 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) ОСОБА_6звільнено від призначеного покарання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6у відшкодування моральної шкоди: на користь потерпілої ОСОБА_3. - 15000 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_7. - 15000 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_1. - 15000 грн.; на користь потерпілоїОСОБА_2 - 15000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 6 листопада 2008 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 12 квітня 2006 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, тримаючи в руках заряджену мисливську рушницю, застосовуючи насильство, зайшов до будинку ОСОБА_7., розташованому АДРЕСА_1 де з необережності натиснув на спусковий гачок рушниці, внаслідок чого заряд влучив у ОСОБА_7., яка в цей час підійшла до дверей, що ведуть з веранди в передпокій будинку, спричинивши останній вогнепальне дробове сліпе поранення живота з ушкодженням печінки, шлунку та кишечника, від чого настала її смерть.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки не дана оцінка суперечливості показань засудженого ОСОБА_6 який їх постійно змінював, не враховані показання потерпілих, які свідчать про спрямованість умислу засудженого на вбивство. Просить ухвалу скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного ОСОБА_6. покарання.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3. та їх представник - адвокат ОСОБА_4. вказують на ігнорування судами показань потерпілих та свідків, на неспроможність версії ОСОБА_6щодо необережності вчиненого ним злочину, яка суперечить іншим доказам по справі, що призвело до неправильної кваліфікації дій засудженого. Крім того, посилаються на м'якість призначеного за ч. 2 ст. 162 КК України покарання та неналежне врахування моральних страждань потерпілих при вирішенні цивільних позовів. Просять вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, потерпілих ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3., їх представника - адвоката ОСОБА_4, які підтримали свою апеляційну скаргу, засудженого, який просив вирок та ухвалу залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання та скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга - задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, в мотивувальній частині обвинувального вироку, крім іншого, наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Ці вимоги закону суд першої інстанції належним чином не виконав.

Як убачається з вироку, суд прийшов до висновку про скоєння ОСОБА_6 вбивства ОСОБА_7. через необережність, взявши за основу показання ОСОБА_6

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, судом не була дана оцінка тій обставині, що за декілька годин до вбивства ОСОБА_7. ОСОБА_6. приїжджав до будинку потерпілої і через вікно стріляв з рушниці у стелю. Суд не оцінив показання потерпілих і свідка ОСОБА_8як щодо самих обставин вчинення злочину, так і щодо погроз з боку ОСОБА_6вбити осіб, які перебували в будинку.

Неусунення суперечностей між показаннями ОСОБА_6з одного боку та потерпілих і свідка ОСОБА_7з іншого, призвело до неповноти судового слідства та неналежного мотивування судом прийнятого рішення.

Ця обставина залишилась і поза увагою суду апеляційної інстанції, який хоча і провів часткове судове слідство, проте вищезазначені суперечності також не усунув та не навів підстави, через які апеляції визнано необґрунтованими, не давши відповіді на всі доводи апеляційного подання та скарги.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону місцевим та апеляційним судами є істотними, оскільки вони вплинули на законність та обґрунтованість судових рішень.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_6підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно дати належну оцінку всім зібраним по справі доказам, проаналізувати їх належним чином та усунути суперечності, за необхідності призначити додаткову судово-медико-балістичну експертизу, на розв'язання якої поставити більш конкретні запитання, ніж це зробив апеляційний суд і постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргою потерпілих ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3. та їх представника - адвоката ОСОБА_4 задовольнити, касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити частково.

Вирок Пирятинського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 6 листопада 2008 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.