Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Яковенко Р.І.

та потерпілого ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 04 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1

громадянин України, такий, що судимості

не мав,

засуджений до позбавлення волі:

- за ч. 4 ст. 187 КК України на десять років з конфіскацією всього майна;

- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим (судом зазначено у вироку шляхом поглинення менш суворого покарання менш суворим) ОСОБА_2. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2

- на користь потерпілого ОСОБА_1 16650 грн. на відшкодування майнової і 100000 грн. моральної шкоди;

- на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 3426 грн. 17 коп. і на користь Ніжинської центральної міської лікарні 59 грн. 68 коп.

Питання про речові докази і відшкодування судових витрат вирішені відповідно до вимог ст.ст. 81, 93 КПК України.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за вчинення таких злочинів.

02 травня 2007 року о 02-ій год. 00 хв.ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні залу ігрових автоматів ТОВ "Джек Пот", що розташоване в будинку АДРЕСА_1 і перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном вчинив розбійний напад на оператора-касира даного закладу ОСОБА_3 завдавши їй численних ударів шваброю в шию, голову, тулуб і верхні кінцівки.

Під час розбійного нападуОСОБА_2, реалізуючи умисел на вбивство ОСОБА_3 з корисливих мотивів, долаючи опір потерпілої, завдав їй декілька ударів канцелярською ручкою в праву частину шиї і голови, а потім зв'язав їй руки за спиною електричним шнуром та наніс декілька ударів гострою частиною ножиць у шию. Унаслідок таких дійОСОБА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 з корисливих мотивів, після чого заволодів грошима ТОВ "Джек Пот" на суму 886 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Автор подання мотивує прохання тим, що призначене ОСОБА_2. покарання не відповідає ступеню тяжкості злочинів та даним про особу засудженого внаслідок його м'якості, вказуючи на часткове визнання ОСОБА_2. вини, що, на його думку, не може свідчити про щире каяття.

У касаційній скарзі засудженийОСОБА_2 просить вирок змінити та перекваліфікувати його дії зі ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України на ст. 121 ч. 2 КК України, призначивши за цим законом більш м'яке покарання. Стверджує, що умислу на вбивство потерпілої не мав.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання касаційного подання та про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, пояснення потерпілого, який просив як касаційне подання, так і касаційну скаргу відхилити, а вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вони необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, ним не оспорюються, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними в ній доказами, які судом досліджені всебічно, повно і об'єктивно.

Із матеріалів справи видно, щоОСОБА_2, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не заперечував факту вчинення інкримінованих йому злочинів і з цього приводу давав докладні показання, які зводились до того, що, програвши на гральних автоматах гроші, він вирішив повернути їх шляхом нападу на оператора-касира ОСОБА_3, з якою в ніч на 2 травня 2007 року залишився в приміщенні гральних автоматів наодинці. З цією метою він наніс їй удар дерев'яною шваброю в область шиї, кульковою ручкою ударив по тулубу, а потім зв'язав потерпілій руки за спиною електричним подовжувачем. Оскільки та кричала, то завдав їй декілька ударів вістрям ножиць в область шиї, від чого потерпіла вгомонилась і затихла. Забравши зі столу 886 грн., залишив приміщення гральних автоматів (т. 2, а. с. 54-56, т. 3, а. с. 30-31, 43, 84, 143-145).

Відповідно до даних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 246 від 26.12.2008 року, яку суд обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку, навівши з цього приводу переконливі мотиви, при дослідженні трупа ОСОБА_3 були виявлені численні тілесні ушкодження, серед яких і шість колено-різаних ран шиї. Смерть же потерпілої настала від колено-різаної рани бокової поверхні шиї справа, яка супроводжувалась пошкодженнями по ходу раньового каналу м'яких тканин шиї, трахеї в шийній її частині на задньо-боковій стінці справа і сліпо закінчувалась у просвіті трахеї з утворенням крововиливу в стінку стравоходу по передньо-боковій стінці справа (т. 3, а. с. 3-21).

Дії ОСОБА_2 за ст.ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи касаційної скарги засудженого про неправильність кваліфікації його дій за ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України є необґрунтованими. Спрямованість та інтенсивність дій ОСОБА_2 на порушення анатомічної цілісності і функцій життєвоважливих органів, які містяться в шиї людини, із застосуванням при цьому вістря ножиць, тобто такого знаряддя злочину, яким може бути заподіяна смерть, свідчать про наявність у нього умислу на убивство потерпілої, а не на заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень. В даному конкретному випадку тривалість часу, який минув від моменту нанесення потерпілій тілесних ушкоджень до її смерті, значення для кваліфікації дій винного не має.

Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_2 зі ст. 115 ч. 2 п. 6 КК України на ст. 121 ч. 2 КК України, про що він просить у касаційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Що ж стосується призначеного ОСОБА_2. покарання, то при вирішенні цього питання суд дотримався установлених ст. 65 КК України засад його призначення. При цьому судом враховані як ступінь тяжкості вчинених злочинів, так і дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Підстав для визнання його м'яким, про що стверджується в касаційному поданні прокурора, немає.

Разом з тим, правильно застосувавши правила ч. 1 ст. 70 КК України, при призначенні ОСОБА_2. покарання за сукупністю злочинів, суд припустився помилки, зазначивши у вироку, що остаточне покарання визначається шляхом поглинення менш суворого покарання менш суворим. Така описка підлягає виправленню судом, який постановив вирок, у порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України.

Отже, постановлене щодо ОСОБА_2 судове рішення відповідає вимогам закону. Підстав для його зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 29 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Рекомендувати суду виправити описку, допущену при визначенні засудженому остаточного покарання за сукупністю злочинів, у порядку, передбаченому ст. ст. 409, 411 КПК України.