Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві 04 серпня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2009 року,

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Новомиколаївка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, раніше судимого:

- 08 лютого 1988 року за ч.2 ст. 140 КК України 1960р. до позбавлення волі строком на 2 роки з відстрочкою виконання вироку на підставі ст.- 46-1 КК України на 1 рік;

- 08 червня 1990 року за ч.3 ст. 117, ч.2 ст. 118, ч.2 ст. 206, ч.2 ст. 141, ст. 42, 43 КК України 1960р. до позбавлення волі строком на 8 років;

- 09 жовтня 2002 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, постановою Малинівського районного суду м. Одеси від 11 червня 2007 року невідбуту частину покарання 2 роки 5 місяців 27 днів замінено на обмеження волі, постановою Ширяєвського районного суду Одеської області від 29 травня 2008 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 14 днів,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 15 років;

- за п.п.9,13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом поглинення невідбутої частини покарання за вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2002 року остаточно ОСОБА_1. призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_5 - 3169,75 грн., ОСОБА_4- 300 грн.; судові витрати в сумі 2170,53 грн.

Доля речових доказів судом вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Як установив суд, злочини вчинено за наступних обставин.

12 вересня 2008 року приблизно в 15 годин ОСОБА_1. за пропозицією ОСОБА_2., з якою перебував у фактичних шлюбних стосунках, приїхали до знайомої ОСОБА_3. у квартиру АДРЕСА_1

Під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_3. і ОСОБА_1. виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_3 стала вимагати від ОСОБА_1. і ОСОБА_2. залишити квартиру. На ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків у ОСОБА_1. виник умисел на вбивство ОСОБА_3. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1. накинув на шию потерпілої жіночу білизну і з метою позбавлення життя, став здавлювати шию та повалив потерпілу на підлогу. При цьому завдавав ОСОБА_3. удари кулаком у різні частини тіла з метою подолання опору.

Після вчиненого ОСОБА_1. перемістив тіло ОСОБА_3. в іншу кімнату, але потерпіла стала подавати ознаки життя, тоді він взяв ніж і з метою доведення до кінця злочинного наміру, завдавОСОБА_3. один удар ножем у грудну клітину.

Смерть ОСОБА_3. настала від механічної асфіксії в результаті здавлювання органів шиї.

Сховавши тіло ОСОБА_3. під ліжко, ОСОБА_1. разом із ОСОБА_2. залишилися в квартирі потерпілої, чекаючи вечора.

Приблизно в 17 годин 30 хв. того ж дня до квартири ОСОБА_3. зайшов її знайомий ОСОБА_4який розшукував потерпілу і не бажав залишати приміщення.

ОСОБА_1., розуміючи, що в разі виявлення тіла ОСОБА_3., ОСОБА_4 може викрити вчинення злочину та повідомити до міліції, тому вирішив з метою приховування вбивства потерпілої, вчинити вбивство ОСОБА_4.

З цією метою ОСОБА_1., скориставшись моментом, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на деякий час залишилися в кімнаті наодинці, спровокував конфлікт, обвинувачуючи ОСОБА_4. у сексуальних домаганнях до ОСОБА_2., і ножем наніс два удари в область грудної клітини та живота потерпілого. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 помер на місці події.

У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1., визнаючи вину у заподіянні смерті двох осіб і каючись в цьому, зазначає про відсутність умислу на вбивство потерпілих і неправильну юридичну оцінку слідством та судом заподіяння смерті ОСОБА_4, який разом із його дружиною ОСОБА_2. мали намір вступити в інтимні стосунки. На думку засудженого в справі допущено і процесуальні порушення закону: щодо розумних строків розгляду справи, порушення права на захист, не дослідження даних про його особу та даних щодо отриманої травми голови.

Крім того, засуджений вказуючи про незаконність попередніх судимостей, зазначає про недотримання судом закону при призначенні покарання, адже не враховано його каяття, наявності на утриманні матері 70-ти років і дочки 10-ти років. Просить прийняти справедливе рішення і пом'якшити призначене покарання.

У запереченнях на касаційну скаргу, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду щодо ОСОБА_1. законним та обґрунтованим, тому і просить залишити його без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Яковенко Р.І. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1., колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3. та умисного вбивства ОСОБА_4. з метою приховування попереднього вбивства потерпілої ОСОБА_3., відповідають фактичним обставини справи та підтверджуються зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зазначені в касаційній скарзі та доповненні до неї доводи були предметом розгляду суду першої інстанції, вони не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку й спростовуються наступною сукупністю доказів.

ОСОБА_1. у судовому засіданні частково визнавав свою вину та підтверджував, що 12 вересня 2008 року він дійсно вчинив вбивство ОСОБА_3., а через деякий час і ОСОБА_4., але вбивство останнього він вчинив на ґрунті ревнощів.

Разом з тим, ОСОБА_1. у своїй явці з повинною, протоколах допитів у якості підозрюваного та обвинуваченого визнавав себе винним у вчиненні умисного вбивства потерпілих: ОСОБА_3., а через деякий час і ОСОБА_4. у квартирі АДРЕСА_1. Крім того, аналогічного змісту показання він давав при відтворенні обстановки та обставин події і на місці розповів про обставини вчинення злочинів, як він за допомогою жіночої білизни душив ОСОБА_3. та вдарив ножем, а потім коли до квартири зайшов ОСОБА_4 він і його вбив, завдавши два удари ножем у грудну клітину (т.1 а.с. 48, 92-95, 97-105, 121-122, 259-263).

Суд проаналізував зазначені вище показання ОСОБА_1. і спростувавши його доводи про вбивство ОСОБА_4. з ревнощів, правильно поклав їх в основу вироку, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими доказами обвинувачення.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_5. підтвердила, що 12 вересня 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 була вбита її мати де остання проживала, також у квартирі було виявлено тіло вбитого ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_2 підтвердила суду, що 12 вересня 2008 року вона разом із ОСОБА_1. прийшла до ОСОБА_3. у квартиру АДРЕСА_1 маючи намір переночувати у потерпілої. При виниклому конфлікті, ОСОБА_3 стала вимагати залишити їх квартиру, а ОСОБА_1. задушив потерпілу та вдарив ножем. Коли вони залишалися в квартирі, чекаючи вечора, до помешкання зайшов ОСОБА_4 Через деякий час ОСОБА_1. наніс йому удари ножем у грудну клітину, при цьому їй повідомив, що вбив потерпілого для того щоб не залишилося свідків.

Згідно даних, що містяться в протоколі огляду місця події, труп ОСОБА_4. з ознаками насильницької смерті виявлений на дивані у кімнаті АДРЕСА_1, а труп ОСОБА_3. зі слідами насильницької смерті виявлений у кімнаті АДРЕСА_1зазначеної квартири (т.1 а.с.4-33).

Як встановлено висновками судово-медичних експертиз, смерть ОСОБА_3. настала від механічної асфіксії в результаті здавлювання шиї вузьким продовгуватим предметом. На тілі потерпілої також виявлені численні тілесні ушкодження, у тому числі садна, переломи ребер та проникаюче колото-різане поранення грудної клітини.

Смерть ОСОБА_4. настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням правої легені й послідуючої гострої крововтрати. На тілі ОСОБА_4. виявленні й інші тілесні ушкодження: садна обличчя ( т.1 а.с.155-165, 184-198).

Із протоколу обшуку вбачається, що в ОСОБА_1. була виявлена та вилучена запальничка (т.1 а.с.57), яку впізнала потерпіла ОСОБА_5., як належну її матеріОСОБА_3. (т.1 а.с. 67-68).

Винність ОСОБА_1. у вчинених вбивствах ОСОБА_3. та ОСОБА_4. підтверджена також іншими дослідженими судом доказами. Зокрема, висновками судово-цитологічних експертиз щодо наявності на залишках цигарок, вилучених з місця події слідів слини, походження якої не виключається від ОСОБА_1. (т.1 а.с. 246-251), виявленої крові та епітеліальних клітин піднігтьового вмісту, походження яких не виключається від ОСОБА_1. при змішуванні їх із епітеліальними клітинами потерпілих (т.2 а.с.119-122).

Колегія суддів відзначає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду.

Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 115, п. п.9, 13 ч.2 ст. 115 КК України є правильною.

Доводи засудженого ОСОБА_1. про неправильну кваліфікацію його дій по факту вбивства ОСОБА_4. не випливають з фактичних обставин справи, а тому не можуть бути підставами для зміни вироку в цій частині.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи та з послідовних показань свідка ОСОБА_2., саме з метою приховування вбивства ОСОБА_3., ОСОБА_1. вчинив убивство ОСОБА_4., коли останній прийшов до квартири потерпілої, а тому доводи ОСОБА_1. щодо вчинення цього вбивства з ревнощів не заслуговують на увагу.

Посилання ОСОБА_1. на допущення кримінально-процесуальних порушень закону являються необґрунтованими.

Так органами досудового слідства та судом належним чином забезпечено право на захист ОСОБА_1. Безпосередньо після затримання ОСОБА_1. він був забезпечений захисником (т.1 а.с.89) який приймав участь у слідчих діях, у тому числі при допиті в якості підозрюваного, обвинуваченого, при проведенні відтворення обстановки та обставин події та при ознайомленні ОСОБА_1. із матеріалами кримінальної справи. При судовому розгляді справи захисник відповідно з вимогами кримінально-процесуального закону представляв інтереси ОСОБА_1. Справа щодо ОСОБА_1. призначена до судового розгляду з дотриманням строків, передбачених ст.ст. 246, 256 КПК України і її розгляд відбувся у розумні строки. Коли прокурор у справі змінив обвинувачення в сторону його пом'якшення, за клопотанням ОСОБА_1., після ознайомлення зі зміненим обвинуваченням, відбулося продовження розгляду справи без її відкладення.

Не заслуговують на увагу доводи засудженого про неврахування слідством та судом даних щодо отриманої ним травми голови. Вказані обставини були предметом дослідження при проведенні судово-психіатричної експертизи, за висновками якої ОСОБА_1. визнано осудним (т.2 а.с.131-132).

Таким чином порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, не встановлено.

При визначенні покарання ОСОБА_1. суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу засудженого, обставини, що впливають на покарання.

Зокрема, було надано значення тому, що засуджений вчинив злочини, які законом віднесені до категорії особливо тяжких діянь. Кожне із посягань на ОСОБА_3. та ОСОБА_4. супроводжувалося застосуванням насильства, внаслідок якого із життя пішли дві людини. Щодо особи засудженого, суд врахував його вік, соціальний стан, каяття у вчиненому, а також неодноразові судимості, негативну характеристику. Відзначив встановлені судово-психіатричною експертизою індивідуальні, характерологічні та вольові особливості особи ОСОБА_1. Як обставини, що обтяжують покарання, суд визнав вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного вище, з додержанням вимог ст. 65 КК України, суд обґрунтовано не знайшов можливості для призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував своє рішення про обрання ОСОБА_1., який являє собою підвищену небезпеку для суспільства, покарання у виді довічного позбавлення волі.

Тому доводи касаційної скарги ОСОБА_1. і у частині щодо обрання йому невиправдано суворого покарання є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.