Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 23 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 травня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Балаклія Харківської області,

мешканця м. Харкова, такого, що судимості не має,

- за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки один місяць позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки два місяці.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

уродженця с. Орельське Сахновщанського району Харківської області, мешканця м. Харкова, такого, що судимості не має,

- за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки десять місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,

уродженця с. Панютіне Лозовського району

Харківської області, мешканця м. Харкова, такого, що судимості не має,

- за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки десять місяців позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на три роки.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави 1125 гривень 80 копійок за проведення судових експертиз.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2008 року вирок місцевого суду в частині стягнення із засуджених судових витрат змінено, визначено замість солідарного дольовий порядок стягнення, постановлено стягнути на користь держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 375 гривень 27 копійок, а з ОСОБА_3 - 375 гривень 26 копійок судових витрат. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено умисні злочини, вчинені ними за наступних обставин.

13 грудня 2006 року приблизно о 00 годин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 біля будинку АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрали майно у ОСОБА_4, чим заподіяли матеріальну шкоду останньому на загальну суму 3636 гривень.

22 березня 2007 року приблизно о 1 годині 45 хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, діючи за попередньою змовою групою осіб, напали на ОСОБА_5 та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я останнього, заволоділи його майном на загальну суму 4014 гривень 40 копійок, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому на зазначену суму.

30 березня 2007 року приблизно о 2 годині 30 хвилин вони ж, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, напали на ОСОБА_6 та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я останнього, заволоділи його майном на загальну суму 1301 гривня, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому на зазначену суму.

1 квітня 2007 року приблизно о 3 годині вони ж, знаходячись біля будинку АДРЕСА_4, діючи групою осіб, напали на ОСОБА_7 та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я останнього, заволоділи його майном на загальну суму 1302 гривні 50 копійок, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілому на зазначену суму.

17 квітня 2007 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 біля дитячого садку № 290, розташованого в будинку АДРЕСА_5, діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрали майно у ОСОБА_8, чим заподіяли матеріальну шкоду останньому на загальну суму 3082 гривень.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційної інстанції щодо всіх засуджених у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості. Посилається на необґрунтоване виправдання ОСОБА_2 по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_4, безпідставне виключення з обвинувачення засуджених кваліфікуючих ознак - вчинення злочинів організованою групою, а по епізодам відкритого викрадення майна ОСОБА_4 та ОСОБА_8 - що завдало значної шкоди потерпілому, перекваліфікацію дій засуджених з ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187 відповідно на ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України. Звертає увагу на те, що визнавши епізод розбійного нападу на ОСОБА_6 вчиненим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у порушення вимог ст. 275 КПК України суд вийшов за межі судового розгляду, оскілки суд фактично прийняв рішення щодо невстановленої особи, яка брала участь у зазначеному злочині і матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Вважає, що рішення суду про призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України судом не мотивоване. Звертає увагу на порушення права на захист засуджених у апеляційній інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково та вважав, що вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, невідповідністю мотивувальної частини вироку її резолютивній частині щодо виправдання ОСОБА_2 по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_4, порушенням ст. 275 КПК України по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_6, а справа - направленню на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Доводи прокурора про неправильне застосування судом при призначенні покарання ст. 69 КК України є обґрунтованими.

При прийнятті рішення про призначення покарання засудженим нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України, суд указав, що враховує обставини, які пом'якшують покарання та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи засуджених та наслідки, які настали. Однак, у порушення вимог ст. 69 КК України суд належним чином не навів підстав для прийняття зазначеного рішення, зокрема не вказав, які саме обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочинів, та не навів даних про засуджених, які певним чином їх характеризують.

Крім того, при призначенні засудженим покарання суд належним чином не врахував тяжкість вчинених злочинів, період часу їх вчинення та кількість епізодів вчинених злочинів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання ближче до мінімальної межі строку позбавлення волі, встановленого у ст. 63 КК України, слід визнати необґрунтованим та таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених внаслідок м'якості.

Крім того, судом допущено протиріччя між мотивувальною та резолютивною частинами вироку при вирішенні питання про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні відкритого викрадення майна ОСОБА_4 Так, зазначивши у мотивувальній частині вироку про необхідність виправдання ОСОБА_2 за цим злочином у зв'язку з недоведеністю його винуватості, суд не прийняв остаточного рішення по цьому питанню.

У зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати вказані у даній ухвалі колегії суддів недоліки, усунути їх та за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення призначити покарання, яке відповідало б вимогам ст. 65 КК України.

Інші доводи прокурора, у тому числі про неправильне застосування кримінального закону, зокрема, неправильну кваліфікацію дій засуджених, істотне порушення кримінально-процесуального закону та порушення права на захист, підлягають перевірці при новому судовому розгляді справи.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 травня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.