Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Жука В.Г., Канигіної Г.В.

за участю прокурора - Сухарева О.М.

захисника - ОСОБА_2

розглянула 23 липня 2009р. у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2

Вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 17 червня 2008р.

ОСОБА_1, 1975 року народження, громадянина України, раніше судимого:

- за вироком Бахчисарайського районного суду АР Крим від 30 вересня 1993р. за ст.ст.81 ч.3, 89 ч.1, 105, 140 ч.2, 145 ч.1, 206 ч.2 та ч.3, 222 ч.3 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі;

- за вироком Верховного Суду АР Крим від 24 липня 1998р. за ст.ст187-2 ч.1, 190-1, 206 ч.2, 222 ч.3 КК України (2341-14) на 9 років позбавлення волі; 16 грудня 2005 року звільненого з місця позбавлення волі за відбуттям покарання

засуджено за ст. 121 ч.2 КК України на 9 років позбавлення волі, за ст.ст. 27 ч.3, 296 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі, за ст. 296 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 386 КК України на 6 місяців арешту, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 9 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 2 вересня 2008р. вирок залишено без зміни.

Цим вироком засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржені.

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ним у м. Алупці таких злочинів.

11 серпня 2007р., приблизно о 10 год.30 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у групі з іншими особами, маючи при собі спеціально пристосовані та заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень предмети - засіб для пострілів гумовими кулями, газовий балончик, скляні пляшки, палиці, каміння, арматуру, саперні лопати та труби, проникли на територію санаторія "Гірське сонце", де на протязі тривалого часу вчиняли хуліганські дії щодо громадян, які здійснювали охорону та прибирання території санаторія.

Зокрема, за вказівкою ОСОБА_1 інші особи почали кидати в зазначених громадян каміння, вимагаючи залишити територію санаторія, ОСОБА_3 із наявного у нього спеціального засобу декілька разів вистрілив гумовими кулями у ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, заподіявши їм легкі тілесні ушкодження.

Інші учасники хуліганського нападу кидали в потерпілих каміння та порожні пляшки, побили ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

У процесі хуліганських дій ОСОБА_1 наявною у нього металевою трубою наніс удар ОСОБА_10 по голові, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер у лікарні.

Інші учасники нападу палицями та арматурою побили ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_12, спричинивши їм легкі тілесні ушкодження, а також застосували щодо ОСОБА_30 та ОСОБА_6 балончик із сльозоточивим газом, заподіявши їм фізичний біль.

Ввечері того ж дня на території санаторія ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інші особи, за вказаних у вироку обставин, примушували свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15до відмови від показань та дачі завідомо неправдивих показань щодо подій, які мали місце вдень 11 серпня 2007р.

У касаційній скарзі захисник посилається на те, що судове слідство у справі проведено неповно, необ'єктивно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, є необгрунтованими, крім того, суд допустив неправильне застосування кримінального закону.

Порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, захисника, підтримавшого скаргу, прокурора, який визнав за необхідне судові рішення щодо ОСОБА_1 змінити тільки шляхом виключення з них вказівки про його засудження за ст.ст. 27 ч.3 та 296 ч.4 КК України, а в решті залишити судові рішення без зміни, розглянувши касаційну скаргу та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про винність ОСОБА_1 у заподіянні ним умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10, вчиненні хуліганства в групі осіб із застосуванням предметів, спеціально пристосованих та заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, примушування свідків до відмови від дачі показань та дачі завідомо неправдивих показань відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і, зокрема, даними які містяться в показаннях потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ін., протоколах очних ставок, огляду місця події, виїмки та вилучення, відтворення обстановки та обставин події, висновках судово-медичних експертиз.

Доводи у касаційній скарзі про те, що, незважаючи на заявлене ОСОБА_1 при попередньому розгляді судом справи клопотання про фіксацію судового процесу, такий процес технічними засобами не фіксувався, є необгрунтованими.

Із протоколу та постанови судді при попередньому розгляді справи видно, що подібне клопотання ОСОБА_1 не заявлялося і суддя не приймав рішення про фіксацію перебігу судового процесу технічними засобами.

Суд не досліджував у судовому засіданні ті показання ОСОБА_14 на досудовому слідстві, які зазначені в скарзі, оскільки допитав його безпосередньо у судовому засіданні і обгрунтував свої висновки у справі саме цими показаннями ОСОБА_14 в суді.

Правильно проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні ним зазначених вище злочинів.

Дії ОСОБА_1 за ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.4 та 386 КК України кваліфіковані вірно.

Відсутні підстави для пом'якшення засудженому призначеного за цими статтями кримінального закону та за сукупністю злочинів покарання, оскільки воно йому визначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України.

Матеріали справи свідчать, що в обгрунтування своїх висновків про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів суд, в числі інших доказів, послався у вироку на протоколи допиту на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_6 (а не свідка, як це вказано у касаційній скарзі), експерта ОСОБА_28 та протокол огляду металевої труби і 2-х держаків від лопати, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, наведені з даного приводу у касаційній скарзі доводи позбавлені підстав.

Внаслідок того, що в порушення вимог ст.ст. 324 та 335 КК України в резолютивній частині вироку ОСОБА_1 не визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.3, 296 ч.4 КК України, а за цим кримінальним законом йому лише призначене покарання і з урахуванням того, що справа в касаційному порядку розглядається за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1, то судові рішення в цій частині у зв'язку з порушенням вимог кримінально-процесуального закону підлягають скасуванню, а справа - закриттю.

Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів -

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_29 задовольнити частково.

Вирок Ялтинського міського суду АР Крим від 17 червня 2008р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 2 вересня 2008р. щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ст.ст. 27 ч.3 та 296 ч.4 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити.

На підставі ст. 70 КК України вважати остаточно засудженим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 121 ч.2, 296 ч.4 та 386 КК України, на 9 (дев'ять) років позбавлення волі.

В решті судові рішення залишити без змін.