Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 23 липня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2008 року.

Постановою першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси від 24 грудня 2007 року порушено кримінальну справу щодо посадових осіб Одеського національного університету ім. ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із тим, що викладач ОСОБА_2 згідно з наказом ректора Одеського національного університету ім. ОСОБА_1. був переведений з кафедри правових дисциплін Інституту іноваційної і післядипломної освіти на кафедру загальноправових дисциплін і міжнародного права економіко-правового факультету з 1.04.2005 року. В подальшому за період 1.04.2005 року по 31.08.2005 року посадовими особами Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова були підписані табелі виходу на роботу, згідно яких ОСОБА_2 була безпідставно виплачена заробітна плата в сумі 7090 грн., а також безпідставно нараховані обов'язкові внески в цільові фонди, хоча ОСОБА_2 за вказаний період часу не виконував роботу.

Захисник ОСОБА_4. в інтересах ОСОБА_3, в.о. декана ЕПФ, оскаржив зазначену постанову до Приморського районного суду м. Одеси, який своєю постановою від 27 травня 2008 року задовольнив його скаргу та скасував вищезазначену постанову прокурора та в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова відмовив.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2008 року постанова Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2008 року залишена без зміни.

У постанові від 27 травня 2008 року суд першої інстанції зазначив, що орган досудового слідства не мав достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо посадових осіб Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова, оскільки складені табелі виходу на роботу підписані на основі посадових записок, а також в результаті фактично виконаної роботи, з чого витікає, що умови трудового контракту доцентом ОСОБА_2 виконувалися належним чином, ніяких дисциплінарних стягнень на нього накладено не було.

У касаційному поданні порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. На думку автора подання, судами як першої, так і апеляційної інстанцій допущена однобічність та неповнота у дослідженні матеріалів справи. Зазначається, що у органів досудового слідства було достатньо приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, прокурора, заявника ОСОБА_5., які підтримали касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КРК України).

Як убачається із матеріалів справи, органами досудового слідства представлено достатньо матеріалів для вирішення питання про наявність приводів та підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи, а саме: матеріали прокурорської перевірки, акт ревізії КРУ Одеської області від 24.07.2006 року та інші документи. Зі змісту вказаних документів убачається, що в них є передбачені законом дані для вирішення питання про порушення кримінальної справи.

Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності приводів та підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи, в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову без зміни.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянувши справу з порушенням вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, то постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню та направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2008 року щодо посадових осіб Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова скасувати, а справу направити новий судовий розгляд.

Судді: