Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 21 липня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи та касаційними скаргами: захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_5, на вирок Апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця м. Кам'янка Черкаської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за п.12 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років 6 місяців.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Усть-Кам'яногірськ, Казахстан, мешканця с. Юрчиха Кам'янського району Черкаської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за п.12 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років 6 місяців.

Постановлено стягнути з кожного із засуджених судові витрати по 93 грн. 70 коп.

Вирішена доля речових доказів у справі відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими у вчиненні умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 08 січня 2008 року близько 24 години за попередньою змов між собою, діючи спільно, узгоджено та одночасно, маючи умисел на умисне вбивство, знаходячись після спільного вживання алкогольних напоїв з потерпілим ОСОБА_3 у нетверезому стані біля річки Тясмин в с. Юрчиха Кам'янського району, після конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, почали переслідувати потерпілого. Наздогнавши його, вони умисно нанесли чисельні удари руками та ногами по тілу, в тому числі і у життєво важливі органи - в область голови, грудної клітки та живота, всього близько 30-35 ударів.

Після цього ОСОБА_2 і ОСОБА_1, діючи з єдиним цілеспрямованим умислом на умисне позбавлення життя ОСОБА_3, відтягли останнього безпосередньо на берег річки. Пересвідчившись, що той ще подавав ознаки життя, ОСОБА_2 зняв шапку з голови потерпілого, надів її собі на руки і здавив шию останнього, а ОСОБА_1 вів спостереження за обстановкою.

У подальшому ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з метою сховати труп відтягли його в очерет і залишили.

Смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії внаслідок перелому лівого ріжка під'язикової кістки зліва із крововиливами у м'які тканини навколо та у товщі м'язів бічних поверхностей шиї, під легеневу плевру і на білкові оболонки очей, емфіземи легень.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та доведеність винності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, просить вирок щодо них скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особи засудженим внаслідок м'якості.

Прокурор зазначає, що засуджені на час вчинення злочину ніде не працювали та не навчалися, зловживали алкогольними напоями, а їх позитивні характеристики є формальними. Вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 переслідували ОСОБА_3 та холоднокровно і цілеспрямовано нанесли близько 30-35 ударів руками і ногами по тілу та голові потерпілого, а потім перемістили у очерет та задушили, при цьому певний час ухилялися від відповідальності. За викладених обставин прокурор вважає, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 повинні нести більш суворе покарання у виді 15 років позбавлення волі;

У касаційних скаргах:

захисник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 вважає, що призначене покарання засудженому за розміром є несправедливим внаслідок його суворості та не відповідає тяжкості злочину і особі засудженого. Так, захисник вказує на щире каяття, визнання вини, сприяння правоохоронним органам при проведенні досудового слідства, позитивні характеристики, відшкодування заподіяних збитків, а також звертає увагу на неправомірну поведінку потерпілого. На думку захисника суд при призначенні ОСОБА_2 покарання не дотримався вимог ст. 65 КК України, тому і вважає, що засудженому необхідно пом'якшити покарання до 10 років позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів;

потерпіла ОСОБА_5 вважає призначене покарання несправедливим внаслідок його суворості, та таким, що не відповідає тяжкості злочину і особам засуджених . Потерпіла зазначає, що судом неналежним чином взято до уваги дані про особи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а саме: їх виховання без батьківської опіки, визнання вини, щире каяття та активне сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину, працевлаштування на роботу і позитивні характеристики. Крім того потерпіла вказує на неправомірну поведінку потерпілого ОСОБА_3 який, будучи фізично сильнішим за засуджених, спровокував конфлікт. Потерпіла вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 достатнє покарання у виді позбавлення волі строком 10 років.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Волошиної Т.Г., яка не підтримала касаційне подання прокурора, зазначаючи також про необґрунтованість касаційних скарг потерпілої та захисника і вважала судове рішення у справі законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання прокурора та касаційних скарг потерпілої і захисника, колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у вчиненні за попередньою змовою умисного вбивства потерпілого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставини справи та підтверджуються зібраними й дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні частково визнавав свою вину та підтверджував спільне вживання алкогольних напоїв 08 січня 2008 року разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, послідуючий конфлікт, який спровокував потерпілий і бійку, коли він із ОСОБА_2 побили ОСОБА_3, завдаючи удари в різні частини тіла. Особисто він наніс близько 20 ударів у голову. Однак наміру вбивати потерпілого в них не було, і вони не усвідомлювали, що може від їх дій настати смерть ОСОБА_3 Потерпілого він не душив і не бачив, що його душив ОСОБА_2 Коли з'ясувалося, що ОСОБА_3 помер, то вони його тіло заховали в очереті на березі річки.

ОСОБА_2 у судовому засіданні також визнаючи свою винність частково, підтверджував показання ОСОБА_1, та вказував, що особисто він завдав близько 10 ударів ногою в груди ОСОБА_3, але не душив потерпілого.

Попри те, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у судовому засіданні своїми показаннями намагалися зменшити відповідальність, суд правильно не надав їм визначального значення, але врахував у сукупності з іншими доказами обвинувачення, зокрема їх показаннями під час досудового слідства.

Так, ОСОБА_1 на досудовому слідстві при допиті із захисником в якості підозрюваного та обвинуваченого, при відтворенні обстановки та обставин події з участю адвоката та понятих вказував, що після заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, він із ОСОБА_2 відтягнули потерпілого до очерету на берег річки, де за спільної згодою останній і був задушений ОСОБА_2 при використанні шапки.

Показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві також свідчили про його та ОСОБА_1 дії, які були спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_3

Суд проаналізував ці показання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 й правильно поклав їх в основу вироку, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими доказами обвинувачення.

Із перевірених показань потерпілої ОСОБА_6 убачається, що після спільного вживання алкогольних напоїв її сином ОСОБА_3 з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вечірній час 08 січня 2008 року, син відлучився з дому і зник, а виявлений був мертвим 06 лютого 2008 року на березі річки Тясмин.

Із показань свідка ОСОБА_7, даних ним упродовж досудового слідства, вбачається, що дізнавшись про зникнення брата ОСОБА_3, він приїхав із-за кордону та долучився до його пошуку, і знайшов останнього на березі річки мертвим.

Свідок у справі ОСОБА_8 підтверджував участь у пошуках ОСОБА_3, якого було знайдено 06 лютого 2008 року в очереті на березі річки Тясмин с. Юрчиха.

Із перевірених судом показань свідка ОСОБА_5 убачається, що 03 лютого 2008 року брат ОСОБА_1 розповідав йому, що він разом із ОСОБА_2 після сварки та бійки вбили ОСОБА_3, а труп відтягли в очерет до річки де і залишили.

Оглядом місця події від 06 лютого 2008 року встановлено, що труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті виявлений у вигорілому очереті на березі річки Тясмин с. Юрчиха.

Як встановлено судово-медичною експертизою, смерть ОСОБА_3 настала від механічної асфіксії, яка виникла внаслідок здавлювання шиї руками.

Колегія суддів відзначає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду.

Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок.

Кваліфікація дій засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за п. 12 ч.2 ст. 115 КК України є правильною.

Посилання в судовому засіданні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на застосування до них недозволених методів ведення слідства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. У матеріалах немає медичних, документальних чи інших даних, які б свідчили про використання засобів примусу з боку працівників міліції. Допитані судом у якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про яких вказували засуджені, заперечували застосування незаконних методів проведення слідчих дій. Разом з тим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не зазначали на досудовому слідстві та не зверталися зі скаргами щодо застосування відносно них незаконних дій. Крім того, обґрунтовуючи вирок визначальними поясненнями засуджених, суд виходив з того, що вони підтверджуються сукупністю інших доказів, що є у справі.

Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, не встановлено.

При визначенні покарання ОСОБА_2 і ОСОБА_1 суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особи засуджених, обставини, що впливають на покарання.

Зокрема як обставину, що пом'якшує покарання як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 суд визнав їх молодий вік, позитивні характеристики, критичну оцінку своїх дій, а обставиною що обтяжує покарання засуджених - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного вище, з додержанням вимог ст. 65 КК України, суд у межах санкцій статей звинувачення обрав ОСОБА_2 і ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання судом врахована і провокаційна поведінка потерпілого ОСОБА_3 при виниклому конфлікті.

Тому доводи як касаційного подання прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та даним про особи засуджених внаслідок м'якості, так і доводи касаційних скарг потерпілої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 щодо обрання засудженим невиправдано суворого покарання та необхідності його пом'якшення, є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи та касаційні скарги: потерпілої ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.