Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 21 липня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_2

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

в силу ст. 89 КК України не судимого,

- за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворім ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

За ч.2 ст. 121 КК України (2341-14) ОСОБА_2 виправдано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 солідарно зі ОСОБА_3 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Цим же вироком ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 296, ст. 128 КК України та виправдано за ч. 2 ст. 185 КК України, однак вирок щодо нього в апеляційному порядку було скасовано в частині засудження за ст. 128 КК України та Апеляційним судом Львівської області постановлено новий вирок від 09 грудня 2008 року, яким ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 119, ч.2 ст. 296 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2008 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

18.08.2007 року близько 05 год. 45 хв. ОСОБА_2 і ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, біля приміщення фітнес-центру "Атлантида" по вул. Драгана, 13 у м. Львові, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи незначний привід щодо черговості відвідин сауни, вступили у словесну перепалку з ОСОБА_6, висловлюючись нецензурною лайкою. Після того, як ОСОБА_7 відвів у бік ОСОБА_6 з метою уникнути конфлікту, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наздогнали їх та ОСОБА_8 і вступили з ними в бійку, під час якої ОСОБА_2 умисно руками бив ОСОБА_6, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 руками бив ОСОБА_8 в груди та плече, від чого той упав, отримавши тяжку травму голови, внаслідок якої настала його смерть.

Після вчинення хуліганських дій ОСОБА_2, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_6 і ОСОБА_8, таємно викрав у ОСОБА_8 мобільний телефон марки "Нокіа 6230" вартістю 700 грн., а у ОСОБА_6 - мобільний телефон марки "Нокіа 1112" вартістю 314 грн. і гроші в сумі 250 грн., всього на суму 564 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 доводить, що судові рішення щодо ОСОБА_2 у частині стягнення з нього солідарно зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5 100.000 грн. на відшкодування моральної шкоди, є незаконними, оскільки ОСОБА_2 не було вчинено злочину щодо ОСОБА_8, внаслідок якого сталася його смерть, що потягло заподіяння моральної шкоди потерпілим. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову змінити та звільнити ОСОБА_2 від відшкодування моральної шкоди потерпілим в сумі 100000 грн.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу захисника та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Доведеність винуватості, правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 185 КК України та правильність призначення йому покарання за вчинення цих злочинів у касаційній скарзі не заперечуються.

Разом з тим, суд неправильно вирішив заявлений по справі цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у зв'язку з чим судові рішення щодо ОСОБА_2 у частині цивільного позову підлягають зміні.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 328 КПК України при виправданні підсудного через недоведеність його участі у вчиненні злочину або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові, а при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину - суд залишає позов без розгляду.

Потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування йому матеріальної чи моральної шкоди, заподіяної вчиненим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 щодо нього злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, не заявлявся.

За змістом позовної заяви ОСОБА_4 і ОСОБА_5, в ній не йшлося про спричинення потерпілим моральної шкоди у зв'язку з викраденням майна ОСОБА_8 чи вчиненням щодо нього хуліганських дій, а вказувалось на заподіяння потерпілим моральної шкоди злочинними діями ОСОБА_2 і ОСОБА_3, внаслідок яких настала смерть їх сина ОСОБА_8, що потягло виникнення у них моральних страждань (а.с.14-15).

Однак, за вироком місцевого суду в діях, від яких настала смерть ОСОБА_8, визнано винуватим тільки ОСОБА_3, а ОСОБА_2 в цій частині по обвинуваченню за ч.2 ст. 121 КК України було виправдано за відсутністю в його діях складу цього злочину, тобто визнано його непричетність до настання смерті ОСОБА_8

З таким рішенням погодився й апеляційний суд, який вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишив без зміни. У той же час апеляційний суд своїм вироком засудив ОСОБА_3 за необережне вбивство ОСОБА_8 за ст. 119 КК України.

З огляду на це, не можна вважати, що діями ОСОБА_2 потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було спричинено зазначену в їх позовній заяві моральну шкоду.

Однак, усупереч вимогам ст. 328 КПК України, ст. 1167 ЦК України, місцевий суд, виправдавши ОСОБА_2 у вчиненні дій, що спричинили смерть ОСОБА_8, безпідставно постановив рішення про стягнення з нього солідарно зі ОСОБА_3 на користь потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 коштів на відшкодування моральної шкоди, пов'язаної із загибеллю їх сина, на що не звернув уваги й суд апеляційної інстанції.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_2 підлягають зміні з виключенням з них рішення про стягнення з ОСОБА_2 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 09 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 09 грудня 2008 року щодо ОСОБА_2 змінити: виключити з них рішення про стягнення з ОСОБА_2 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а зазначений позов потерпілих в частині вимог до ОСОБА_2 залишити без розгляду.