Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 07 липня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2007 року щодо нього,

За вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 25 червня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, не судимий,

засуджений: за ч.3 ст. 187 КК України на строк 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч.5 ст. 186 КК України на строк 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Згідно ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією всього майна.

За ч.1 ст. 263 та ч.1 ст. 309 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, щодо яких касаційні скарги та подання не надходили.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2007 року зазначений вирок в частині засудження ОСОБА_1 залишено без зміни.

Постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 16 грудня 2008 року засудженому ОСОБА_1 було відновлено строк на касаційне оскарження постановлених щодо нього судових рішень.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 20 травня 2005 року, приблизно о 14 год. 30 хв., за попередньою змовою із засудженим за цим вироком ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, на перехресті вулиць Балковської та Дальницької у м. Одесі, імітуючи порушення дорожньо-транспортної обстановки, вони зупинили автомобіль "Газель" під керуванням водія ОСОБА_5 та із застосуванням вибухового пакету й насильства, що не було небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, витягли ОСОБА_5 із автомобіля, після чого викрали звідти гроші в сумі 95 020 грн., які належали концерну "Алмі".

Крім того, суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні, за попередньою змовою із засудженими за цим вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 02 березня 2006 року, розбійного нападу на сім'ю потерпілого ОСОБА_6 за обставин, які суд детально зазначив у вироку.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає ряд доводів, які, на його думку, підтверджують його невинуватість у вчиненні зазначених у вироку неправомірних дій, і які були залишені судом апеляційної інстанції без уваги, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий апеляційний розгляд.

У доповненні до касаційної скарги, яке надійшло до початку розгляду справи, засуджений ставить питання про пом'якшення призначеного йому покарання, зокрема, із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ухвала апеляційного суду повинна містити, зокрема, суть поданої апеляції та докладні мотиви прийнятого судом рішення. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів даної справи, при складанні ухвали апеляційним судом не було дотримано вимог вказаної норми кримінально-процесуального закону.

Зокрема, у касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що судом не доведено його участі у відкритому викраденні коштів концерну "Алмі"; посилається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства, ігнорування судами першої та апеляційної інстанцій доводів на його захист; зазначає, що кваліфікація його дій за ч.3 ст. 187 КК України не відповідає фактичним обставинам справи; просить пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

З аналізу змісту апеляції ОСОБА_1 убачається, що в ній засуджений висловлював аналогічні доводи, а саме: зазначав, що не міг брати участі у викраденні грошей концерну "Алмі", оскільки на час вчинення злочину перебував дома з травмою стегна; вказував на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції його клопотання про проведення з даного приводу судово-медичної експертизи; на допущення порушень вимог ст. 174 КПК України під час досудового слідства; на наявність суперечностей у доказах; на неповноту досудового слідства та ряд інших доводів. Зокрема, ОСОБА_1 указував на те, що судом його дії по епізоду нападу на будинок ОСОБА_6 кваліфіковано неправильно.

Розглядаючи апеляцію засудженого, суд апеляційної інстанції повинен був ретельно перевірити викладені у ній доводи і викласти у своєму рішенні підстави, мотиви щодо спростування чи обґрунтованості цих доводів.

Однак, залишаючи апеляцію засудженого без задоволення, апеляційний суд у своїй ухвалі не навів підстав, з яких він відкинув наведені в апеляції доводи, обмежившись загальними фразами про доведеність винності засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, посиланням на обґрунтованість вироку районного суду та відповідність призначеного засудженому покарання вимогам ст. 65 КК України.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду апеляційний суд повинен всебічно дослідити доводи, викладені в скарзі, дати їм оцінку, належним чином мотивувавши своє рішення, та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Інші доводи ОСОБА_1, зокрема щодо суворості призначеного йому покарання, також підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду даної кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.