КОСОБА_10ія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 30 червня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2009 року щодо нього,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с.Світле Комінтернівського

району Одеської області, громадянина Російської Федерації, такого, що не має визначеного місця проживання, раніше в Україні не судимого

засуджено:

- за ч.2.ст. 121 КК України на 10 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;

- за п.п.12,13 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що у другій половині грудня 2005 року близько 16 години він за попередньою змовою з ОСОБА_2 і двома не встановленими особами, в приміщенні кафе-бара "Корсар", розташованого на території пляжу "Ланжерон" у м. Одесі, під час сварки з чоловіком на ім'я ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті підозри у вчиненні ОСОБА_3 крадіжки 50 гривень, умисно з метою заподіяння йому тяжкого тілесного ушкодження, завдали ОСОБА_3 численні удари кулаками в голову та ногами по тулубу, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких потерпілий згодом помер. З метою приховання цього злочину ОСОБА_1 разом з іншими особами скинули труп потерпілого у вигрібну яму, розташовану на пляжі "Ланжерон".

Крім того, ОСОБА_1 у другій половині лютого 2006 року близько 23 години 30 хвилин біля кафе-бару "Корсар" на території пляжу "Ланжерон" у м. Одесі, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки з ОСОБА_2 завдав останньому удар кулаком в обличчя, від якого той упав. Після цього умисно з метою вбивства ОСОБА_2 затягнув його у підсобне приміщення кафе - бару "Корсар", де завдав йому ломом іще два удари в потилицю від яких потерпілий помер внаслідок відкритої черепно-мозкової травми. З метою приховання зазначеного злочину ОСОБА_1 стягнув мотузкою руки і ноги трупа ОСОБА_2, загорнув його у тканину та скинув у вигрібну яму, розташовану на пляжі "Ланжерон".

Також у 20-х числах березня 2006 року близько 22 години під час спільного вживання алкогольних напоїв на території човнової станції, розташованої поблизу пляжу "Ланжерон" у м. Одесі, ОСОБА_1, посварившись з невстановленою слідством дівчиною на ім'я ОСОБА_4, вдарив її пляшкою по голові. З розвитком цієї сварки у ОСОБА_1 та іншої невстановленої особи виник спільний умисел на умисне вбивство ОСОБА_4. Реалізуючи цей злочинний намір, вони за попередньою змовою по черзі завдали ОСОБА_4 удари бетонною тротуарною плиткою по голові, внаслідок чого потерпіла померла на місці події. З метою приховання даного злочину ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою загорнули труп ОСОБА_4 в ковдру і кинули у море з пірсу тієї ж човнової станції.

У касаційній скарзі засуджений посилається на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно, однобічно та необ'єктивно, з огляду на те, що у суді не був допитаний свідок ОСОБА_5 на якого посилалась свідок ОСОБА_6 як на співучасника вбивства ОСОБА_2 та дівчини на ім'я ОСОБА_4. Окрім того вказує, що по справі не доведено, що труп жінки, виявлений в морі, є трупом ОСОБА_4. Тому порушує питання про перекваліфікацію його дій з п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України на більш м'який злочин з пом'якшенням йому покарання до 15 років позбавлення волі.

У доповненнях до касаційної скарги зазначає, що під час досудового слідства до нього застосовувалися незаконні методи, які полягали в наданні йому необмежених у часі побачень з його співмешканкою та пригощанні його працівниками міліції в ресторанах і барах за те, що він давав показання про вчинення ним умисних вбивств. Порушує питання про скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Волошиної Т.Г. про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненні до неї, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Посилання у скарзі на те, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно, з порушенням вимог кримінально-процесуального закону є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, досудове слідство та судовий розгляд по ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Таких порушень цього закону, які були б суттєвими і тягли за собою скасування вироку, у справі не допущено, а висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у заподіянні ним за попередньою змовою з ОСОБА_2 і двома невстановленими особами тяжкого тілесного ушкодження чоловіку на ім'я ОСОБА_3, що спричинило смерть потерпілого, у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2, а також в умисному вбивстві невстановленої слідством дівчини на ім'я ОСОБА_4, вчиненого ним за попередньою змовою з невстановленою особою, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, з показань свідка ОСОБА_6, які вона давала на досудовому слідстві та у судовому засіданні, убачається, що з 2005 року вона проживала з ОСОБА_1 в приміщенні непрацюючого кафе-бару "Корсар", розташованого на території пляжу "Ланжерон" у м. Одесі. Тут також проживали особи на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та інші, які не мали визначеного місця проживання і працювали двірниками на цьому пляжі під керівництвом засудженого, який був над ними старшим. Відмічала, що засудженому притаманні такі риси як зухвалість, агресивність, жорстокість, що він мав конфліктний, запальний, непоступливий характер та завжди намагався довести свою зверхність над оточуючими, вимагаючи беззаперечного підкоряння йому.

Зі слів самого ОСОБА_1 їй відомо, що останній разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в грудні 2005 року побили ОСОБА_3, якого потім перенесли в неопалювану прибудову поблизу кафе-бару "Корсар", де він згодом і помер. Про це говорив і ОСОБА_7.

В один із зимових днів 2006 року вона з ОСОБА_1 прийшла у приміщення "Корсару", де знаходилися ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_7. ОСОБА_1 не сподобалася поведінка ОСОБА_2 і його вивели на вулицю. Через декілька хвилин у приміщення повернувся ОСОБА_7 і, взявши лом, вийшов. Наступного дня вона запитала у ОСОБА_1, що сталося з ОСОБА_2, на що засуджений їй повідомив, що він убив його, а труп викинув у вигрібну яму.

У березні 2006 року вона, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в прибудові розпивали горілку. ОСОБА_4 не виконала вимогу ОСОБА_1, у зв'язку з чим він обурився і вдарив її пляшкою по голові та, затягнувши у неосвітлювальну частину прибудови, став її бити. Потім до дій засудженого приєднався й ОСОБА_7, з яким вони вивели її на подвір'я, а повернулися уже без неї. Через деякий час ОСОБА_9 сказав ОСОБА_1, що їм необхідно позбутися трупа і вони, взявши з собою ковдру, разом вийшли. Вона зрозуміла, що ОСОБА_4 вбито. Наступного дня ОСОБА_1 розповів їй, що він з ОСОБА_9 вбили ОСОБА_4, завдавши останній ударів бетонною плиткою по голові, а через декілька тижнів засуджений ще й показав місце на пірсі, де вони скинули труп у море.

Зазначені показання ОСОБА_6 носили послідовний характер, узгоджувались з показаннями самого ОСОБА_1 та іншими доказами по справі, внаслідок чого суд обґрунтовано визнав їх достовірними.

Так, ОСОБА_1 після свого затримання та в ході всього досудового слідства, будучи допитаним з участю захисника, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події, проведених із застосуванням відеозапису, ще й у присутності понятих, підтверджував достовірність викладених ОСОБА_6 даних і давав докладні показання про обставини вчинення цих злочинів.

З цих показань засудженого убачається, що у другій половині грудня 2005 року він прийшов у підсобне приміщення кафе-бару "Корсар", щоб перевірити, чим займаються підлеглі йому двірники. З'ясувавши там, що ОСОБА_3 вкрав у ОСОБА_7 50 гривень, він відразу почав бити ОСОБА_3а за вчинену ним крадіжку у своїх же товаришів. Завдав 4-5 ударів кулаком в обличчя, а коли той впав, ще й 5-6 сильних ударів ногами по тулубу. Потерпілому також завдавали удари ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Наступного дня ОСОБА_3 ще вставав з ліжка, а на третій день помер. Дочекавшись темряви, його труп викинули у вигрібну яму.

У другій половині грудня 2006 року у нього виникла сварка з ОСОБА_2, під час якої він спочатку завдав йому сильного удару кулаком в обличчя, а потім вирішив вбити останнього за його зневажливу до нього поведінку. З цією метою він затягнув його у підсобне приміщення, де кинув на підлогу і ломом з усієї сили двічі вдарив ОСОБА_2 у потилицю, від чого той відразу ж помер.

У двадцятих числах березня 2006 року він разом з ОСОБА_7 вбили ОСОБА_4 за її істеричну поведінку та висловлені нею погрози. Спочатку він, а потім ОСОБА_7 завдали ОСОБА_4 удари бетонною тротуарною плиткою по голові. Після цього її труп загорнули в ковдру та скинули у море.

При цьому показання ОСОБА_1 містили таку деталізацію, яка була б неможливою, якби він не був безпосереднім виконавцем цих злочинів.

Так, з даних, які містяться у протоколах огляду місця події, убачається, що у вказаних ОСОБА_1 двох різних вигрібних ямах, розташованих на території пляжу "Лонжерон", виявлено та вилучено скелетувані залишки двох людей з ознаками насильницької смерті, про що органам досудового слідства відомо не було.

Перед проведенням цих слідчих дій ОСОБА_1 пояснював, що за приміщенням кафе-бару "Корсар" у вигрібній ямі знаходиться труп ОСОБА_3а, який в грудні 2005 року помер у віці 40 - 41 рік від тілесних ушкоджень, завданих останньому ним разом з двома іншими особами, які працювали на пляжі двірниками, під час сварки, що виникла з приводу крадіжки грошей потерпілим, а у вигрібній ямі, розташованій між барами "Ямайка" та "Корсар", знаходиться труп ОСОБА_2, якого він самостійно вбив у лютому 2006 року, завдавши йому два удари ломом у голову. При цьому вказував на те, що труп знаходиться зі зв'язаними кінцівками та обгорнутий у тканину червоного кольору з пляжної парасолі.

Вказані ОСОБА_1 особливості знайшли своє повне підтвердження даними, отриманими під час проведення зазначених слідчих дій, експертних досліджень та іншими наведеними у вироку доказами.

Зокрема, за висновками судово-медичних експертиз вилучені з вигрібної ями залишки людини на ім'я ОСОБА_3 могли належати особі чоловічої статі віком 45 (+ - 5) років, Його смерть знаходиться у прямому причинному зв'язку з виявленими у нього численними переломами ребер і настанням шоку. Сукупність зазначених тілесних ушкоджень є тяжкими і могли бути заподіяні від сильних ударів ногами по тулубу потерпілого, коли той лежав на підлозі. Тобто за обставин, вказаних під час досудового слідства ОСОБА_1

З даних, що містяться у протоколах огляду місця події та огляду речових доказів убачається, що труп ОСОБА_2 знаходився у вигрібній ями зі зв'язаними кінцівками та обгорнутим у тканину червоного кольору, на що звертав увагу ОСОБА_1 ще до виявлення і вилучення цього трупа.

Матеріалами справи встановлено, що цим потерпілим є ОСОБА_2.

За показаннями ОСОБА_11, яка була його дружиною, останній раз вона бачила свого чоловіка в квітні 2004 року. ОСОБА_2 характеризує як особу, що зловживала алкоголем, і в цьому стані він становив ся запальним та безпідставно сварився.

Висновками судово-медичної та медико-криміналістичної експертиз встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок заподіяння йому відкритої черепно-мозкової травми. Виявлені на його трупі тілесні ушкодження могли бути заподіяні за обставин, вказаних ОСОБА_1

Як убачається з даних, які містяться у протоколі відтворення обстановки і обставин події від 6 червня 2007 року, ОСОБА_1 після спілкування на одинці із своїм захисником докладно розповів та на місця вчинення злочинів показав, за яких обставин ним були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3у, вчинено вбивство ОСОБА_2 та дівчини на ім'я ОСОБА_4.

Зокрема, засуджений на манекені показав як спочатку він, а потім ОСОБА_7 по черзі нанесли ОСОБА_4 удари бетонною тротуарною плиткою по голові. Переконавшись, що вона мертва, згодом завернули її тіло у ковдру і кинули у море.

За висновком судово-медичної експертизи, незважаючи на гнилісні зміни трупу знайденої в морі жінки, у потерпілої виявлено забійну рану в області чола, що відповідає показанням ОСОБА_1 про механізм заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Таким чином, визнавальні показання ОСОБА_1 про вчинення ним зазначених злочинів знайшли повне підтвердження при проведенні перевірки під час досудового слідства і судового розгляду справи, що дало суду підстави дійти правильного висновку про достовірність саме цих його показань і покласти їх в основу вироку.

Твердженням засудженого про дачу ним визнавальних показань під впливом незаконних методів слідства, що полягали у наданні йому необмежених у часі побачень на одинці з ОСОБА_6 та пригощання його працівниками міліції в ресторанах і барах, внаслідок чого він обмовив себе у вчиненні умисних вбивств, суд дав у вироку належну оцінку, правильно визнавши ці твердження безпідставними.

Такого висновку суд дійшов у результаті ретельної перевірки зазначених вище доводів ОСОБА_1 шляхом допиту у суді працівників міліції, на яких посилався ОСОБА_1, свідка ОСОБА_6, які категорично заперечували зазначені засудженим обставини. Крім того, ОСОБА_6 вказала й на те, що ОСОБА_1 по телефону схиляв її до того, щоб вона підтвердила його показання у цій частині, чого насправді не було.

Наведене в сукупності спростовує доводи засудженого в касаційній скарзі про його невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого п. п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Не відповідають матеріалам справи й доводи ОСОБА_1 про те, що тіло невідомої жінки не було ідентифіковано як таке, що належало ОСОБА_4, оскільки зі справи видно, що при пред'явленні йому фотокартки трупу невідомої жінки, який було виявлено 29 квітня 2006 року на акваторії яхт-клубу "Отрада" у м. Одеса, засуджений вказував, що за овалом обличчя, формою чола, конфігурацією носа, кольором волосся вона дуже схожа на ОСОБА_4. Категорично стверджувати про це неможливо внаслідок гнильних змін трупу.

Не заслуговують на увагу і доводи касаційної скарги про допущену неповноту судового розгляду справи тим, що суд не допитав свідка ОСОБА_12, показання якого під час досудового слідства не узгоджувалися з показаннями свідка ОСОБА_6 Усупереч цим доводам скарги, показання свідка ОСОБА_6 не містили даних про безпосередню участь ОСОБА_12. у вбивстві ОСОБА_2 чи ОСОБА_4, тобто не суперечили показанням самого ОСОБА_12. на досудовому слідстві, а тому не потребували його обов'язкового допиту в суді.

За показаннями ОСОБА_12., даними ним під час досудового слідства, він був тільки свідком початку конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а потім заснув від зловживання алкоголем.

Крім того, як убачається з протоколу судового засідання, ніхто із учасників судового розгляду не заявляв клопотання про необхідність допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_12.

З огляду на зазначені вище та інші наведені у вироку докази, яким суд дав належну оцінку в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 А. в умисному заподіянні групою осіб тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть невстановленого чоловіка на ім'я ОСОБА_3, у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2, а також, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб невстановленої жінки на ім'я ОСОБА_4, і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 121, ч.1 ст. 115, п.п. 12 і 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Покарання ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог закону з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів та даних про його особу. При цьому суд дослідив усі дані, що характеризували засудженого, змістовно навівши їх у вироку, та призначив йому покарання у виді довічного позбавлення волі відповідно до вимог ст. ст. 64, 65 КК України. Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання немає.

З огляду на викладене, касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 23 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.