Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 28 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 січня 2008 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м. Кривого Рогу

такого, що судимості не має,

за ч. 2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 282 гривні 46 копійок судових витрат за проведення автотехнічної експертизи.

Вирішено питання про речові докази.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 15 липня 2007 року приблизно о 1 годині ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки "Деу-Сенс", рухаючись по вул. Короленка в м. Кривий Ріг зі швидкістю не менше 97,7 км/год., порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3, 2.9, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не маючи перешкод технічного характеру для своєчасного виявлення пішохода ОСОБА_2, перевищивши дозволену швидкість 60 км/год., скоїв наїзд на останню, чим заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування зазначеного вище вироку місцевого суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу просить направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що суд незаконно звільнив ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Звертає увагу, що у вироку не зазначено підстав, з яких суд не врахував як обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Указує на невідповідність мотивувальної частини вироку його резолютивній частині, оскільки суд, зазначивши у мотивувальній частині вироку про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, у резолютивній частині вироку засудив його за ч. 2 ст. 286 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону є обґрунтованими.

При звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК України може призначити додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.

Суд, на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування як основного, так і додаткового покарання, тоді як наведена норма закону передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням при призначенні його у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання з урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу винного, воно має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути прийнятим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

У вироку зазначено, що при призначенні покарання ОСОБА_1 враховується тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу засудженого. Одночасно із наведеним, у порушення вимог ч. 2 ст. 67 КК України, суд, визнавши, що злочин ОСОБА_1 вчинений в стані алкогольного сп'яніння, у вироку не навів мотивів не визнання цієї обставини як такої, що обтяжує покарання. Наведене свідчить, що суд фактично в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів та всіх обставин справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене покарання зі звільненням ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від його відбування слід визнати необґрунтованим та таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Крім того, суд допустив невідповідність мотивувальної частини вироку його резолютивній частині. Так, ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, відповідальність за яке передбачена у ч. 2 ст. 286 КК України. Однак, посилаючись на статтю, за якою кваліфікуються дії ОСОБА_1, суд навів ч. 2 ст. 289 КК України, якою передбачено відповідальність за інший злочин. Разом з тим у резолютивній частині вироку суд засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України та призначив покарання, передбачене санкцією цієї норми закону.

У зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального та кримінального законів вирок суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.