Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Жука В.Г., Пивовара В.Ф.

за участю прокурора - Опанасюка О.В.

захисника - ОСОБА_2

розглянула у судовому засіданні 28 травня 2009р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2

Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 24 березня 2008р.

ОСОБА_1, 1947 року народження, громадянина України, не судимого

засуджено за ст. 191 ч.2 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі з позбавленням на 2 роки 2 місяці права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками в підприємствах, закладах та організаціях, незалежно від форми власності; за ст. 222 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками в підприємствах, закладах та організаціях, незалежно від форми власності; за ст. 366 ч.2 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням на 2 роки 3 місяці права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками в підприємствах, закладах та організаціях, незалежно від форми власності.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначене остаточне покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі з позбавленням на 2 роки 3 місяці права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками в підприємствах, закладах та організаціях, незалежно від форми власності.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 13 травня 2008р. вирок залишено без зміни, але із застосуванням п. "г" ст. 1, ст. 6, ст. 14 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005р. ОСОБА_1 від основного та додаткового покарання звільнено.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи директором державного підприємства "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Монокристалів" НАН України, 25 квітня 2005р. умисно вніс в балансову довідку ДП "НДТІФМ" неправдиві відомості про те, що на балансовому рахунку №20 його підприємства є 426 000 грн., в тому числі установка "Ораторія-2" вартістю 404 000 грн., хоча її балансова вартість складала всього 20 445 грн. Дану довідку він завірив своїм підписом та печаткою ДП "НДТІФМ", представив її в КРФ ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" і незаконно отримав кредит у розмірі 200 000 грн., чим заподіяв ДП "НДТІФМ" на цю суму шкоду.

14 квітня 2005р. ОСОБА_1 уклав угоду з ВАТ "Видавництво Вперед" про виконання поліграфічних послуг - видавництво 1500 книг на суму 15 000 грн. Коли замовлення було виконано, ОСОБА_1, зловживаючи своїм службовим становищем, цю кількість книг на баланс ДП "НДТІФМ" не поставив, а привласнив та розпорядився на свій розсуд, спричинивши ДП "НДТІФМ" шкоду на суму 15 000 грн.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування судових рішень та закриття провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005р. (2591-15)

Заслухавши доповідача, захисника, котрий підтримав доводи скарги, прокурора, який не заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив злочини, за які його засуджено і за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 5 років, у віці понад 55 років до набрання чинності Законом України від 31 травня 2005р. "Про амністію" (2591-15) .

Під час розгляду справи в апеляційному порядку ОСОБА_1 дав свою згоду у письмовій формі про застосування до нього Закону України від 31 травня 2005р. "Про амністію" (2591-15) .

Виходячи з таких даних, апеляційному суду при розгляді справи на підставі ст.6 зазначеного Закону необхідно було скасувати вирок суду першої інстанції, який ще не набрав законної сили, і звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а не тільки звільняти його від основного та додаткового покарання.

У зв'язку з неправильним застосуванням у даному випадку закону, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, ОСОБА_1 - звільненню від кримінальної відповідальності, а справа - закриттю.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів-

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 24 березня 2008р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 13 травня 2008р. щодо ОСОБА_1 скасувати.

На підставі п. "г" ст. 1, ст. 6, ст. 14 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005р. та п.4 ч.1 ст. 6 КПК України ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності звільнити, а справу закрити.