Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 26 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 з доповненнями до неї на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 жовтня 2008 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого:

- 16.02.1988 року за ч. 2 ст. 206 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі;

- 11.06.1991 року за ст. 17 і ч.3 ст. 81 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- 17.06.1996 року за ч.3 ст. 140, ч.3 ст. 141 КК України на 9 років позбавлення волі;

- 25.02.2005 року за ч.3 ст. 185, ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України на 4 роки і 5 місяців позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

У грудні 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_1 знайшов пачку цигарок з висушеним листям коноплі та, достовірно знаючи, що знайдена ним речовина є наркотичним засобом - каннабісом (висушеною марихуаною) вагою 9 гр., став зберігати її без мети збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1

У лютому 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, виготовив особливо небезпечну психотропну речовину - псевдоефедрин з метою подальшого збуту.

15.02.2008 року близько 15 год. ОСОБА_1 незаконно збув за 50 грн. ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину - псевдоефедрин, вагою 0,136 гр..

19.02.2008 року близько 19 год. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 повторно незаконно збув за 20 грн. ОСОБА_3 1 мл. особливо небезпечної психотропної речовини - псевдоефедрину.

У лютому-березні 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи за місцем проживання, повторно виготовив особливо небезпечну психотропну речовину - псевдоефедрин і зберігав її, вагою 0,27 гр., з метою подальшого збуту до 13.03.2008 року, тобто до моменту її вилучення працівниками міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16 грудня 2008 року вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 9 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінено: виключено посилання суду на повторність як обтяжуючу покарання обставину. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засуджений ОСОБА_1 вказує на однобічність досудового слідства та судового розгляду справи, фальсифікацію кримінальної справи щодо нього, що потягло його незаконне засудження за ч.2 ст. 307 КК України. Стверджує, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 307 КК України, оскільки він виготовляв наркотичні засоби лише для власного вживання без мети збуту. Зазначає, що на досудовому слідстві він обмовив себе у збуті наркотичних засобів внаслідок застосування психологічного впливу працівниками міліції. Просить судові рішення щодо нього в частині засудження за ч.2 ст. 307 КК України скасувати, а справу в цій частині закрити за відсутністю в його діях складу злочину, а за ч. 1 ст. 309 КК України пом'якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 з доповненнями до неї, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як убачається зі справи, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 КК, ч.1 ст. 309 України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на доказах, досліджених судом у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, зокрема, на показаннях засудженого, даних ним на досудовому слідстві і в суді, в яких ОСОБА_1, повністю визнавши свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, не заперечував фактів зберігання ним наркотичної речовини без мети збуту та збуту шляхом продажу ОСОБА_2 і ОСОБА_3. особливо небезпечної психотропної речовини - псевдоефедрину.

Згідно з протоколом судового засідання, зауваження на який не подавались, ОСОБА_1, який повністю визнав свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням і не заперечував фактичні обставини справи, в установленому законом порядку було роз'яснено вимоги ч.3 ст. 299 КПК України, і він погодився на дослідження доказів по справі у скороченому порядку (а.с. 202).

Підстав вважати, що кримінальна справа щодо нього в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України була сфальсифікована, немає.

Твердження ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві він обмовив себе внаслідок застосування психологічного тиску працівниками міліції, не мотивовані.

З огляду на вказане, доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість його засудження, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, і підстав для скасування вироку в цій частині та закриття кримінальної справи щодо засудженого за ч.2 ст. 307 КК України, як про це йдеться у касаційній скарзі з доповненнями до неї, немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за скаргою засудженого на суворість призначеного йому покарання, перевірив усі доводи і, належним чином умотивувавши своє рішення, виніс ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.

Призначене йому покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.