Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 травня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 грудня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця м. Березники Пермського краю РФ, громадянина РФ, який проживає у АДРЕСА_1, проживаючого на Україні без певного місця проживання, на території України раніше не судимого,-

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі; за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання - довічне позбавлення волі.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 847 грн. 37 коп. судових витрат за проведення дактилоскопічних експертиз.

Як визнав встановленим суд, злочини були вчинені засудженим за таких обставин.

Так, ОСОБА_1, проживаючи у м. Євпаторія Автономної Республіки Крим без певного місця проживання, 6 серпня 2007 року близько 3 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у сквері ім. Ашик Умера біля кафе "Мустафа" по вул. Демишева, 2 у м. Євпаторії, після сумісного вживання спиртних напоїв зі своєю знайомою ОСОБА_3, яка також проживала у м. Євпаторії без певного місця проживання, в ході конфлікту, що виник на ґрунті ревнощів, за детально викладених у вироку обставин вчинив умисне вбивство ОСОБА_3, після чого розчленував її труп та приховав частини тіла у різних місцях м. Євпаторії.

Крім того, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, 7 серпня 2007 року близько 1 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на пустирі, розташованому біля зруйнованого приміщення кафе "Топольок" на перехресті вулиць Караєва і Матвєєва у м. Євпаторії, за детально викладених у вироку обставин, на грунті особистих неприязних стосунків вчинив умисне вбивство, після чого розчленував її труп та приховав частини тіла у різних місцях м. Євпаторії.

У касаційній скарзі захисник стверджує про відсутність у матеріалах справи будь - яких об'єктивних доказів, які б підтверджували висновок суду про винуватість ОСОБА_1 Вказує, по справі допущені неповнота та однобічність дослідження обставин справи, вирок щодо ОСОБА_1 ґрунтується на доказах, які здобуті з порушенням закону, суперечливі та не перевірені належним, чином, а тому не можуть бути взяті до уваги. Просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складів злочинів, за які його засуджено.

Засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження, вказує, що вбивств не вчиняв, а явки з повинною та показання на досудовому слідстві, у яких він визнавав себе винним, здобуті внаслідок порушення його прав та застосування недозволених методів слідства. Стверджує, що досудове та судове слідство по справі проведені необ"єктивно, з обвинувальним ухилом. Суд безпідставно відмовляв у задоволенні його клопотань щодо виклику свідків, які могли б підтвердити його невинуватість. Даючи свій аналіз зібраним по справі доказам, просить вирок суду скасувати, а справу закрити.

Прокурором подані заперечення на касаційну скаргу захисника.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав касаційні скарги, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають із наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, яким судом дана правильна оцінка.

Так, згідно з показаннями ОСОБА_1 під час явок з повинною, на допитах, а також при відтворенні обстановки й обставин події, у тому числі в присутності захисника, прокурора та понятих на стадії досудового слідства, ОСОБА_1 вчинив убивство ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за наведених у вироку обставин, розчленував і сховав їх трупи.

У подальшому підсудний ОСОБА_1 відмовився від цих показань і заявив, що він непричетний до вбивств.

Після ретельної перевірки суд обґрунтовано визнав достовірними показання ОСОБА_1 щодо обставин вчинення ним умисних убивств ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Посилання у касаційних скаргах на те, що ОСОБА_1 власноручно написав явки з повинною і дав показання, в яких обмовив себе під впливом недозволених методів слідства, є безпідставними. Такі посилання підсудного перевірялись як на стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні й підтвердження не знайшли, про що обґрунтовано зазначено у вироку. Жодних інших доказів, які б свідчили про використання засобів примусу з боку працівників міліції, в касаційних скаргах не наведено.

Про достовірність зазначених явок із повинною та зізнань, а отже, про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисних вбивствах свідчать такі наведені у вироку докази: дані протоколів огляду місця подій про те, за яких обставин і де було знайдено частини розчленованих трупів потерпілих; дані протоколів відтворення обстановки й обставин події за участю ОСОБА_1, під час яких він показав, за яких обставин, де й коли було вбито потерпілих, як було розчленовано та приховано ним трупи; висновки судово-медичних та інших експертиз, які відповідають показанням ОСОБА_1 про спосіб вбивства та розчленування трупів; дані протоколу виявлення та вилучення у місці, на яке вказав ОСОБА_1, ножа, яким він вчинив вбивство ОСОБА_3; показання свідка ОСОБА_5 про те, що цей ніж належав ОСОБА_1, чого останній не заперечував на досудовому слідстві; дані судової медико-криміналістичної експертизи про те, що утворення виявлених при дослідженні трупу ОСОБА_3 різаних та колото-різаних ушкоджень від дії вказаного ножа не виключається; дані судово-медичної імунологічної експертизи № 1337 про те, що на шортах, вилучених у ОСОБА_1, маються сліди крові людини, походження якої від ОСОБА_3 не виключається; дані судово-медичної імунологічної експертизи № 61, згідно з якими на мотузці, виявленої біля трупу ОСОБА_4 маються сліди потовиділень, походження яких від ОСОБА_1 не виключається; дані дактилоскопічної експертизи № 107 про те, що на полімерній пляшці з-під води "Оболонь Лимон", виявленої біля трупу ОСОБА_4, маються три сліди пальців рук, які належать ОСОБА_1; показання свідків та інші докази. Сукупністю цих доказів спростовуються наведені у касаційних скаргах посилання на недоведеність вини ОСОБА_1 в умисних убивствах.

Посилання захисника на те, що, оскільки про судово-медичному дослідженні трупів потерпілих не були виявлені странгуляційні борозни, то це спростовує показання ОСОБА_1, у яких він визнавав свою вину про те, що вбивство обох потерпілих він учинив шляхом удушення, є безпідставними.

Як убачається з пояснень судово-медичного експерта ОСОБА_6, странгуляційні борозни на трупах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були виявлені, оскільки на момент огляду трупів, з урахуванням того, що події мали місце влітку, коли була висока температура повітря, зазначені борозни вже відійшли (згнили), а тому не збереглися.

Виходячи із цього, суд дійшов правильного висновку про те, що дані судово-медичних експертиз не суперечать показанням ОСОБА_1 про спосіб учинення вбивства потерпілих.

Те, що згідно з даними судово-медичних експертиз причиною смерті обох потерпілих були різані рани шиї з пошкодженням магістральних судин гортані, то це також не суперечить показанням ОСОБА_1 на досудовому слідстві про те, що після удушення потерпілих він вважав, що вони мертві, але, взявши ніж, завдавав ним удари, у тому числі, і в область шиї потерпілих, після чого розчленував трупи.

Твердження підсудного про те, що він навіть не був знайомий з ОСОБА_3 ретельно перевірялось як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду, і було спростоване показаннями свідків, які були встановлені та допитані за клопотаннями засудженого

Так, як убачається з показань свідка ОСОБА_7, 5 серпня 2007 року після 18 години він був свідком того, як між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мала місце сварка.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що також у вказаний час бачив ОСОБА_1 із жінкою, описання одягу якої повністю співпадає з одягом, у який у той день була вдягнута ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_9 дав аналогічні пояснення.

Посилання засудженого на те, що ОСОБА_3 схожа на його знайому на ім'я ОСОБА_11, з якою він дійсно проводив час, у тому числі і 5 серпня 2007 року, а тому вказані свідки помиляються щодо особи ОСОБА_3, також ретельно перевірялись у судовому засіданні і свого підтвердження не знайшли.

Усі встановлені та допитані з оточення ОСОБА_1 за його клопотанням свідки, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 заперечували, що ОСОБА_1 мав знайому жінку на ім'я ОСОБА_11.

Будь-яких даних, які спростовували показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та вказували на те, що вони обмовляють засудженого по справі не встановлено.

Проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_3, а також у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_4 особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, а тому підстав для скасування вироку та закриття провадження по справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складів указаних злочинів, як про це ставиться питання у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Незгода ОСОБА_1 з висновками стаціонарних психолого-психіатричних експертиз про те, що він виявляє шизоїдний розлад особистості, але при цьому є осудним, носить голослівний характер і спростовується даними, що містяться у вказаних експертизах.

Будь-яких підстав сумніватись у правильності зазначеного висновку експертів у колегії суддів немає.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 115, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою скасування чи зміну судового рішення по справі не встановлено.

Обґрунтованим є й висновок суду стосовно обрання ОСОБА_1 виду й міри покарання.

Ураховуючи характер і ступінь тяжкості злочинів, зокрема, вчинення двох умисних вбивств, у тому числі і за обтяжуючих обставин, у короткий проміжок часу, дані про особу засудженого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, суд не знайшов можливості для призначення засудженому за ч. 2 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував прийняте рішення про обрання ОСОБА_1, який являє собою підвищену небезпеку для суспільства, найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним за епізодом умисного вбивства ОСОБА_4 суд помилково вказав про те, що розчленування трупу потерпілої ОСОБА_1 вчинив до її вбивства, у зв'язку із чим мотивувальна частина вироку підлягає уточненню.

На підставі наведеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого та його захисника залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 б е з з м і н и, уточнивши обвинувачення, визнане судом доведеним, та вважати, що розчленування трупу потерпілої ОСОБА_4 засуджений вчинив після її вбивства.