Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2008 року,

цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Грибовиця Іваничівського району,

мешканця с. Мишів Іваничівського району,

раніше судимого 06.02.2004р. за ч. 3 ст. 185 КК України

на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

засуджено:

за ст. 304 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 308 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 11 липня 2008 року приблизно о 17-ій годині, знаходячись на земельній ділянці, що поблизу вул. Будівельної смт. Іваничі, використовуючи малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, намагався викрасти насіннєві коробочки рослини снотворного маку, однак свій злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, протягом 2008 року ОСОБА_1 з метою встановлення довірливих відносин з малолітнім ОСОБА_2. та полегшення схилення останнього до виконання прохань, розпивав з ним спиртні напої, доводячи ОСОБА_2 до алкогольного сп'яніння.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, прокурора про підтримання касаційного подання, скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 334 КПК України, звільняючи особу від відбування покарання з випробуванням, суд зобов'язаний мотивувати своє рішення.

Однак, даних вимог закону суд не виконав.

Так, звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд не навів мотивів прийнятого рішення, не вказав на підставі чого він дійшов висновку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання, а формально послався, що враховує характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, позитивну характеристику за місцем проживання та визнання вини засудженим.

Проте судом не враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, один із яких є злочином середньої тяжкості, інший - тяжким, наявність у засудженого непогашеної судимості за попередній злочин, те, що ОСОБА_1 намагався вчинити тяжкий злочин з використанням малолітнього.

За таких обставин, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді справи суд дійде висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, то призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.