Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2009 року щодо ОСОБА_1

Цією ухвалою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця м.Павлограда, раніше судимого:

· 31.01.2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

· 02.06.2003 року за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років і 6 місяців позбавлення волі,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 115, ч.2 п. 13 ст. 115 КК України, на підставі ст. 281 КПК України повернуто прокурору Дніпропетровської області на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується у вчиненні злочинів за таких обставин.

6 січня 2007 року, близько 1 год., ОСОБА_1., будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в належному ОСОБА_2. будинку АДРЕСА_1, куди прийшов з ОСОБА_3 с метою вживання спиртного.

Під час спільного вжиття спиртних напоїв між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на ґрунті неприязних стосунків виникла сварка і ОСОБА_2. вийшов з будинку та повернувся в нього з сокирою в руках. Демонструючи сокиру, ОСОБА_2. став вимагати, щоб ОСОБА_1. і ОСОБА_3. залишили його будинок. Сприйнявши ці дії як образу в свій бік, ОСОБА_1. вирішив вбити ОСОБА_2. З цією метою він підійшов до нього, вихопив з його рук сокиру і умисно лезом сокири завдав ОСОБА_2. не менше 9 ударів у голову та невстановленим предметом не менше трьох ріжучих ударів в шию та обличчя потерпілого. У результаті зазначених дій ОСОБА_2. було заподіяно тілесні ушкодження, від яких той помер на місці події.

Під час вчинення умисного вбивства ОСОБА_2. у сусідній кімнаті будинку лежав ОСОБА_4., який з невстановленої причини нецензурно висловився на адресу ОСОБА_1. Почувши це, ОСОБА_1. вирішив убити й ОСОБА_4 Для цього він підійшов до нього та лезом сокири завдав йому не менше 16 ударів у голову, спричинивши тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого на місці події.

Крім того, 26 серпня 2007 року, приблизно о 23 год. 45 хв., ОСОБА_1., будучи в стані алкогольного сп'яніння, з балки, розташованої поруч з домоволодінням АДРЕСА_2, таємно викрав телицю віком 7 місяців, спричинивши потерпілійОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 750 грн.

Ці дії ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 115, ч. 2 п. 13 ст. 115 КК України.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив в ухвалі, що всупереч вимогам кримінально-процесуального закону, органи досудового слідства не виконали частину обов'язкових для слідчого і прокурора вказівок апеляційного суду, який своїми ухвалами від 26 червня та 17 жовтня 2008 року повертав справу на додаткове розслідування.

Зокрема, в ухвалі зазначено, що органи досудового слідства не конкретизували мотив учинення злочину щодо ОСОБА_4 (хуліганський або особиста неприязнь), не перевірили з належною повнотою доводів ОСОБА_1 щодо застосування до нього недозволених методів слідства, прийнявши з цього питання рішення, які не ґрунтуються на матеріалах справи та містять суперечності.

Окрім того, апеляційний суд зазначив, що органи досудового слідства не перевірили можливу причетність інших осіб до злочинів, інкримінованих ОСОБА_1., і передчасно винесли постанову про відмову щодо ряду з них в порушенні кримінальної справи.

Зокрема, як вказано в ухвалі, таке рішення органи досудового слідства прийняли, не з'ясувавши, кому належали речі (куртка, халат, занавіски та ін.), вилучені в будинку за місцем проживання ОСОБА_5 таОСОБА_6, на яких було виявлено кров, що могла виникнути не від них, а від загиблих ОСОБА_2. і ОСОБА_4, і яким чином кров опинилася на цих речах; ким і за яких обставин були залишені сліди однієї і тієї ж губної помади, виявленої на чарці з будинку ОСОБА_5 і на стінах будинку ОСОБА_2.; кому належала і яким чином опинилася в будинку ОСОБА_2. виявлена там при огляді місця події пластикова пляшка з самогоном, на якій знайдено сліди пальців рук, що належали не загиблим, ОСОБА_1. чи ОСОБА_3., а іншим особам, і кому саме; ким були залишені виявлені на місці злочину в будинку ОСОБА_2. сліди взуття, що не належало обвинуваченому.

Також суд послався в ухвалі на те, що для перевірки алібі ОСОБА_1, який заперечував свій приїзд в с. Зайцево разом із ОСОБА_3 05.01.2007 року, і усунення суперечностей цих показань з показаннями ОСОБА_3. щодо спільного їх приїзду в цей день в с. Зайцево автомобілем "ГАЗель", органам досудового слідства належало вжити заходів для встановлення водія належного ТОВ "Бісоб" автомобіля "ГАЗель" на ім'я ОСОБА_7 ОСОБА_8 та жінку на ім'я ОСОБА_11 та допитати їх для з'ясування, чи дійсно на зазначеному автомобілі вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_1. приїжджали 05.01.2007 року в с.Зайцево з с. Красне.

Окрім того, суд в ухвалі зазначив, що органи досудового слідства не перевірили питання про можливу причетність свідка ОСОБА_9до крадіжки худоби у ОСОБА_10на чому наполягав ОСОБА_1., та не прийняли з цього питання рішення згідно з вимогами ст. 97 КПК України, а також не перевірили заяву ОСОБА_1, що під час відтворення обстановки та обставин крадіжкиОСОБА_12 таОСОБА_13 самі розкопали яму та заховали туди залишки худоби, а потім його змусили показати це місце, що потребувало перевірки цієї обставини шляхом допиту зазначених осіб, понятих та проведення між ними та ОСОБА_1. очних ставок.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є помилковим, оскільки досудовим слідством не допущено істотних порушень кримінально-процесуального закону, а неповнота та неправильність досудового слідства могла бути усунута в судовому засіданні шляхом конкретизації прокурором у порядку ст. 277 КПК України обвинувачення ОСОБА_1 в частині мотиву його дій щодо ОСОБА_4, а також шляхом виклику й допиту додаткових свідків, направлення органам досудового слідства відповідних доручень на підставі ст. 315-1 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на часткове підтримання касаційного подання з проханням виключити з ухвали суду вказівки про необхідність допиту свідків ОСОБА_12 іОСОБА_13 та проведення очних ставок між ними і ОСОБА_1., а в решті ухвалу залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання й досудове слідство, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

При цьому відповідно до вимог ст.ст. 64, 132 КПК України доказуванню у кримінальній справі серед іншого підлягає винність обвинуваченого у вчиненні злочину і його мотиви, а пред'явлене обвинувачення повинно бути конкретним та містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" (va002700-05) , вказівки суду, викладені в рішенні про направлення справи на додаткове розслідування, є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у рішенні про направлення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними ( п.2 ч. 2 ст. 368 КПК України), що є підставою для повторного повернення справи на додаткове розслідування ( п. 1 ч. 1 ст. 367 КПК України).

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що ці вимоги органами досудового слідства в повній мірі дотримані не були, а виявлені недоліки досудового слідства неможливо усунути без направлення справи на додаткове розслідування.

Зокрема, апеляційний суд обґрунтовано послався на те, що органами досудового слідства не були виконані вказівки суду, викладені в попередніх ухвалах про направлення справи на додаткове розслідування, в частині уточнення мотиву дій ОСОБА_1 щодо ОСОБА_4 і пред'явлення йому конкретного обвинувачення, а також в частині додаткової перевірки доводів обвинуваченого щодо обмови себе внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства та причетності до злочинів інших осіб з прийняттям за результатами перевірок відповідних рішень згідно з вимогами ст. 97 КПК України.

Як видно з пред'явленого ОСОБА_1. обвинувачення, зазначений в ньому мотив дій щодо ОСОБА_4- вбивство у відповідь на нецензурне висловлювання останнього, не можна вважати конкретним мотивом вбивства, про що правильно зазначено в ухвалі апеляційного суду.

Також з прийнятих слідчим постанов від 23.11.2007 року і від 16.12.2008 року про відмову в порушенні кримінальних справ щодо ОСОБА_ 9за ст. 396 КК України та щодо ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11. за ч.1 ст. 115, п.13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185 КК України не вбачається, що ці рішення стосувалися перевірки заяви ОСОБА_1 про вчинення саме ОСОБА_9крадіжки худоби, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а висновки щодо непричетності інших осіб до вчинення інших злочинів, інкримінованих ОСОБА_1., є мотивованими.

Окрім того, апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальних справ щодо працівників міліції, СІЗО і осіб, які утримувалися разом з ОСОБА_1., за фактом застосування до останнього фізичного та психічного насильства з метою одержання від нього явки з повинною та визнавальних показань, містять суперечності у висновках та частково не підтверджені долученими до постанови матеріалами перевірки.

Як видно зі змісту ухвали апеляційного суду, він зазначив такі порушення та неповноту досудового слідства, які істотно впливають на правильність встановлення фактичних обставин справи і відповідно на прийняття правильного рішення по суті пред'явленого ОСОБА_1. обвинувачення.

Тому є правильними вказівки суду про перевірку зазначених в ухвалі обставин.

Твердження прокурора про можливість усунення в судовому засіданні неповноти та неправильності досудового слідства шляхом уточнення прокурором пред'явленого ОСОБА_1. обвинувачення, виклику й допиту додаткових свідків, проведення експертиз, надання відповідних доручень органам досудового слідства, перевірки недозволених методів розслідування, фальсифікації доказів, зокрема, при відтворенні обставин крадіжки худоби, тощо, - не обґрунтовані, оскільки усунення неповноти та недоліків досудового слідства пов'язано не тільки з проведенням слідчих дій, а й з необхідністю вжиття значного обсягу оперативно-розшукових заходів, які не можуть здійснюватись під час розгляду справи судом.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд прийняв обґрунтоване рішення про направлення справи по обвинуваченню ОСОБА_1 на додаткове розслідування, під час якого належить всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи обвинуваченого, висунуті ним на свій захист, і на підставі аналізу й оцінки зібраних доказів, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2009 року про повернення кримінальної справи щодоОСОБА_1 прокурору Дніпропетровської області на додаткове розслідування - без зміни.