Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні 9 квітня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Трипілля Київської області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 9 квітня 2008 року приблизно о 9 год. 20 хв. у будинку АДРЕСА_1, застосовуючи до ОСОБА_2 насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, заволодів його майном на суму 200 грн. та майном, що належало ОСОБА_3, спричинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 19799 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильність кваліфікації його дій за кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 187 КК України - вчинення розбійного нападу поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, оскільки потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а тому кваліфікуючої ознаки, як загроза його життю в діях ОСОБА_1 не було. Крім того, вказує, що ОСОБА_1. призначено м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з такого.

Доводи касаційного подання прокурора про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 187 КК України - вчинення розбійного нападу поєднаного з насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу, на думку колегії суддів, є не обгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, постанови про пред'явлення обвинувачення та обвинувального висновку, органами досудового слідства дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 КК України, тобто як розбійний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (т. 1 а.с. 149-150, 202-203, 216-228). У судових дебатах прокурор просив кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України, при цьому не конкретизував кваліфікуючі ознаки цієї статі закону (т. 2 а.с. 26).

Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, погодившись з кваліфікацією його дій органами досудового слідства, тому підстав для розділення кваліфікуючих ознак цієї статті закону, як про це порушено питання у касаційному поданні прокурора, колегія суддів, не вбачає.

Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання та визнав за можливе звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з покладенням на нього відповідних обов'язків.

Покарання ОСОБА_1., на думку колегії суддів, призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, тому доводи касаційного подання прокурора про те, що зазначений вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_1. покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним щодо його особи, позбавлені підстав.

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

в задоволенні касаційного поданні прокурора відмовити.