Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 07 квітня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м.Севастополя на вирок Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 жовтня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м.Севастополя від 12 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, така,

що не має судимості,

засуджена за ч.2 ст. 302 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України вона звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України на неї покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись до них для реєстрації.

За ч.4 ст. 303 КК України ОСОБА_1 виправдана.

Ухвалою Апеляційного суду м.Севастополя від 12 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 скасований, кримінальна справа щодо неї закрита за недоведеністю її участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 302 КК України. В решті вирок залишений без зміни.

Цим же вироком також засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, касаційне подання щодо яких не вноситься.

За вироком суду ОСОБА_1 була засуджена за те, що вона разом з ОСОБА_6, неодноразово, з метою наживи, за плату надавали приміщення за адресою: АДРЕСА_1, де особи, які займаються проституцією, надавали сексуальні послуги клієнтам. Такі дії ОСОБА_1 суд кваліфікував як створення та утримання місця розпусти з метою наживи.

У касаційному поданні прокурор вважає, що постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню через суттєве порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. Просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Ленінського районного суду м.Севастополя.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Колесніченка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, місцевий суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину та навів докази на обгрунтування такого висновку.

Не погоджуючись з таким рішенням суд апеляційної інстанції скасував вирок суду щодо ОСОБА_1 і закрив провадження у справі за недоведеністю її участі у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ст. 376 КПК України, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу. Скасування обвинувального вироку або постанови з закриттям справи можливе у випадках, якщо обставини справи досліджені всебічно, повно й об'єктивно і є підстави, передбачені цією статтею, для закриття справи. Тобто, апеляційний суд може скасувати вирок суду першої інстанції і закрити справу за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, якщо буде встановлено, що висновки суду першої інстанції не підтверджуються доказами, що зібрані у справі, і можливості встановити нові докази досудовим та судовим слідством вичерпані.

Апеляційний суд, закриваючи справу щодо ОСОБА_1, не сформулював висновку про те, що під час досудового та судового слідства всі обставини справи були досліджені повно, всебічно й об'єктивно, однак доказів її винуватості у вчиненні злочину не здобуто і можливостей відшукати інші докази немає, а всупереч вимогам ст. 376 КПК України послався як на підставу для скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 на те, що наведених у вироку суду першої інстанції доказів не достатньо для визнання її винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 302 КК України, а обвинувачення, яке суд визнав доведеним, є неконкретним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 302 КК України, належним чином не мотивований та суперечить вимогам ст. 376 КПК України, а тому ухвалу Апеляційного суду м.Севастополя від 12 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.

Доводи касаційного подання прокурора про скасування крім ухвали суду апеляційної інстанції, ще й вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд, є необгрунтованими, оскільки рішення щодо законності вироку суду першої інстанції має ухвалити суд апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора м.Севастополя задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м.Севастополя від 12 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду в іншому складі суддів.