Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 17 липня 2007 року, яким засуджено до позбавлення волі

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не маючого судимості,

- за ч.3 ст. 305 КК України на 8 років з конфіскацією психотропних речовин та всього майна, яке є його особистою власністю;

- за ч.2 ст. 306 КК України на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;

- за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 8 років 6 місяців з конфіскацією психотропних речовин та всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2007 року вирок залишено без зміни.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що він на АДРЕСА_1 у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, незаконно придбав з метою збуту 150 гр. порошку та 200 пігулок, що містять в собі особливо небезпечну психотропну речовину амфетамін. Придбану психотропну речовину ОСОБА_1 2 листопада 2006 року близько 20 год. 45 хв. перемістив через митний кордон України і перевіз до місця свого проживання у АДРЕСА_2, де зберігав з метою збуту. 9 листопада 2006 року ОСОБА_1 збув зазначену психотропну речовину невстановленій особі.

26 грудня 2006 року ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повторно незаконно придбав з метою збуту 250 гр. порошку та 200 пігулок, що містять в собі особливо небезпечну психотропну речовину амфетамін. 27 грудня 2006 року близько 5 год. 48 хв. ОСОБА_1 зазначену психотропну речовину перемістив через митний кордон України і перевіз до місця свого проживання, де зберігав з метою збуту. 30 грудня 2006 року ОСОБА_1 збув зазначену психотропну речовину невстановленій особі.

Крім цього, 12 січня 2007 року ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 у особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, повторно незаконно придбав з метою збуту 710 гр. порошку та 4 400 пігулок, що містять в собі особливо небезпечну психотропну речовину амфетамін. 14 січня 2007 року ОСОБА_1 зазначену психотропну речовину перемістив через митний кордон України і перевіз до місця свого проживання, де зберігав з метою збуту. 21 січня 2007 року ОСОБА_1 збув зазначену психотропну речовину Міхельсону О.Й., після чого був затриманий працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що судом безпідставно виключено з об'єму обвинувачення кваліфікуючі ознаки як вчинення злочинів організованою групою за ч.3 ст. 305 та ч.3 ст. 307 КК України та вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст. 306 КК України. У зв'язку з цим просить вирок районного суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні слід відмовити.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку злочинах, грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом і є обгрунтованим.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Злочин може визнаватися вчиненим організованою групою лише у тому разі, якщо у його вчиненні брали участь члени цієї групи, що попередньо не тільки домовилися про це, але й здійснили низку організаційних дій, що завершилися:

- утворення стійкого об'єднання в якому всі учасники підпорядковували свою поведінку єдиним правилам, усвідомлюючи своє перебування у цьому угруповуванні і виконували рішення або волю організатора;

- відпрацюванням єдиного плану щодо вчинення конкретного або інших злочинів, з відповідним розподілом між собою функцій (дій, обов'язків), спрямованих на досягнення цього плану.

Тобто, вчиненню таких злочинів, обов'язково повинні передувати конкретні дії, спрямовані на утворення такого об'єднання осіб, зміст і характер взаємостосунків між якими змінився із ситуативно-погоджених на стійке підпорядкування своїх умислів і дій, щодо виконання єдиного, попередньо відпрацьованого плану, відомого усім учасникам об'єднання.

Як вбачається із матеріалів справи і вироку суду, в судовому засіданні будь-яких достатніх і достовірних доказів, які свідчать саме про попередню змову і стійке об'єднання ОСОБА_1 і громадян Республіки Польща, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, в організовану групу, про наявність у них заздалегідь розроблених і узгоджених між ними планів на вчинення злочинів, стабільністю відносин при підготовці і вчиненні злочинів не встановлено.

Будь які дані про попередню підготовку, планування з розподілом обов'язків учасників групи, або окремого члена угруповування чи особисто за вказівкою організатора, у справі відсутні.

Крім того, досудовим слідством не розкрито де, коли та за яких обставин утворилася злочинна група, хто був її організатором, у чому полягала їх стійкість та на яких злочинних зв'язках вона грунтувалася.

Суд дійшов обгрунтованого висновку, що слідством не наведені переконливі докази того, що кожен член організованої групи виконував відведену йому роль, і що їх дії були підпорядковані єдиному злочинному плану.

Таким чином, детальний і грунтовний аналіз зібраних у справі доказів дав суду першої інстанції усі підстави зробити висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій і правильно кваліфікувати його дії за ч.3 ст. 305 КК України, як контрабанда особливо небезпечних психотропних речовин, вчинена повторно, в особливо великих розмірах; за ч.2 ст. 306 КК України, як використання коштів, здобутих від незаконного обігу психотропних речовин з метою продовження їх незаконного обігу у великих розмірах; та ч. 3 ст. 307 КК України, як повторне незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, а також їх збут.

Доводи прокурора аналогічні тим, що викладені у касаційному поданні, були предметом розгляду у суді апеляційної інстанції. Суд перевіривши матеріали справи за апеляцією прокурора та скаргами засудженого і захисника не знайшов підстав для їх задоволення. Рішення апеляційного суду є умотивованим і правильним.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу та обставин, які пом'якшують покарання.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Львівської області залишити без задоволення, а вирок Залізничного районного суду м. Львова від 17 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 25 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.